Данько-Олексєєнко Наталія Яківна
Визначення і загальна характеристика
ДАНЬКО́-ОЛЕКСЄ́ЄНКО Наталія Яківна (1892, Тифліс, нині Тбілісі — 18. 03. 1942, м. Ірбіт Свердлов. обл., РФ) — скульпторка. Сестра О. Данько. Велика золота медаль Всесвіт. виставки 1925 у Парижі. Диплом і золота медаль Міжнар. виставки худож. промисловості у м. Монца (Італія, 1927). Навч. у Строганов. училищі в Москві (1900–02), худож. школі та студії Я. Янсона у м. Вільно (нині Вільнюс, 1906–08), майстерні М. Діллон, студії Л. Шервуда у С.-Петербурзі. Працювала 1909–14 у декор.-монум. майстерні В. Кузнецова. Брала участь у виконанні граніт. барельєфів та рельєфів для будинків Петрограда (нині С.-Петербург, зокрема училища ім. Петра І, Азово-Дон. банку), Москви (дім Щербатова на Новинському бульварі) та Києва, споруджених за проектами А. Таманяна, І. Фоміна, В. Щуко, Ф. Лідваля та ін. 1910–11 спільно з В. Кузнецовим виконала рельєфи та фігури для павільйонів Росії на Всесвіт. виставці в Турині. 1914–42 — на Петрогр. (згодом Ленінгр.) фарфор. заводі (нині С.-Петербург): від 1919 — керівник скульптур. майстерні. Брала участь в організації худож. лаб. заводу (1931). Учасниця зарубіж., всесвіт. та міжнар. мистецьких виставок від 1919. Персон. — у Ленінграді (1929, 1946). Створила понад 300 поліхром. фарфор. груп, фігурок, жанр. статуеток, декор. ваз і творів т. зв. агітац. фарфору. Виконувала портрети діячів культури, композиції за літ. мотивами, шахи, чорнильниці, глеки, попільнички, флакони для парфумів. Розпис більшості робіт Д.-О. виконано її сестрою, Т. Зайденберґ, Л. Лебединською. Д.-О. використовувала фарфор в арх-рі (барельєфи «Музика і танці народів СРСР» для ст. «Площа Свердлова», нині «Театральна» Моск. метрополітену, 1936–37; для фасаду Хімкин. річк. вокзалу, Моск. обл., 1937); оформляла павільйони для міжнар. виставок. Окремі роботи зберігаються в ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург), Перм. худож. галереї, Музеї С.-Петербур. фарфор. заводу, Київ. музеї рос. мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- кухлі — «Молоко», «Чай», «Слов’янка» (усі — 1918); статуетки — «Декабристи», «Партизан у поході» (обидві — 1919), «Матрос із прапором», «Робітниця, яка вишиває прапор» (обидві — 1921), «Прачка» (1927), «Спец-бюрократ» (1933); солонка «У квітах» (1920, з рельєф. автопортретом і портретом сестри); композиція за мотивами поеми «Бахчисарайський фонтан» О. Пушкіна («Ґірей, Марія і Зарема», 1923); композиція «Десятиріччя Червоної Армії» (1927), скульптурна група «Готовий до праці й оборони» (1940); портрети — В. Ніжинського (1920), А. Ахматової (1924), Г. Павлової (1932), З. Райх, В. Мейєрхольда (обидва — 1935), М. Горького (1938); глечик «Десять років Жовтня» (1927); чорнильниці — «О. Пушкін за роботою» (1937), «Ш. Руставелі» (1938).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
