ДАНЬКО́-ОЛЕКСЄ́ЄНКО Наталія Яківна (1892, Тифліс, нині Тбілісі — 18. 03. 1942, м. Ірбіт Свердлов. обл., РФ) — скульпторка. Сестра О. Данько. Велика золота медаль Всесвіт. ви­ставки 1925 у Парижі. Диплом і золота медаль Між­нар. ви­ставки худож. промисловості у м. Монца (Італія, 1927). Навч. у Строганов. училищі в Москві (1900–02), худож. школі та студії Я. Янсона у м. Вільно (нині Вільнюс, 1906–08), майстерні М. Діл­лон, студії Л. Шервуда у С.-Петербурзі. Працювала 1909–14 у декор.-монум. майстерні В. Кузнецова. Брала участь у виконан­ні граніт. барельєфів та рельєфів для будинків Петро­града (нині С.-Петербург, зокрема училища ім. Петра І, Азово-Дон. банку), Москви (дім Щербатова на Новинському бульварі) та Києва, споруджених за проектами А. Таманяна, І. Фоміна, В. Щуко, Ф. Лідваля та ін. 1910–11 спільно з В. Кузнецовим виконала рельєфи та фігури для павіль­йонів Росії на Всесвіт. ви­ставці в Турині. 1914–42 — на Петрогр. (згодом Ленінгр.) фарфор. заводі (нині С.-Петербург): від 1919 — керівник скульптур. майстерні. Брала участь в організації худож. лаб. заводу (1931). Учасниця зарубіж., всесвіт. та між­нар. мистецьких ви­ставок від 1919. Персон. — у Ленін­граді (1929, 1946). Створила понад 300 поліхром. фарфор. груп, фігурок, жанр. статуеток, декор. ваз і творів т. зв. агітац. фарфору. Виконувала порт­рети діячів культури, композиції за літ. мотивами, шахи, чорнильниці, глеки, попільнички, флакони для парфумів. Роз­пис більшості робіт Д.-О. виконано її се­строю, Т. Зайденберґ, Л. Лебединською. Д.-О. використовувала фарфор в арх-рі (барельєфи «Музика і танці народів СРСР» для ст. «Площа Свердлова», нині «Театральна» Моск. метрополітену, 1936–37; для фасаду Хімкин. річк. вокзалу, Моск. обл., 1937); оформляла павіль­йони для між­нар. ви­ставок. Окремі роботи зберігаються в ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург), Перм. худож. галереї, Музеї С.-Петербур. фарфор. заводу, Київ. музеї рос. мистецтва.