ДАРАҐА́Н Юрій (16. 03. 1894, м. Єлисавет­град, нині Кірово­град — 17. 03. 1926, похов. у Празі) — військовик, поет. Учасник 1-ї світової війни у складі рос. армії. Від кін. 1917 — сотник Армії УНР. Командир кулемет. сотні в Житомир. юнац. школі (1919–20) та курсовий старшина Камʼянец. юнац. школи (1920–21). Інтернований у таборах Ланцут, Вадовиці та Каліш (Польща). В остан­ньому разом із Є. Маланюком заснував ж. «Веселка» (1922) та літ. товариство з такою ж на­звою. 1922 емігрував до Чехо-Словач­чини, навч. на істор.-літ. від­ділі Укр. вищого пед. ін­ституту в Празі (не закін. через важку хворобу). Належав до створеного 1924 Товариства укр. письмен­ників «Культ» у м. Подєбради. Друкувався у періодиці, зокрема ж. «Нова Україна», «Студентський вісник» (обидва — Прага), «ЛНВ». У його поезії, сформов. під впливом символізму та укр. фольклору (зокрема дум), пере­плетена істор. тематика (княжа доба, козач­чина, «Слово о полку Ігоревім») із сучасністю; майстерною є пейзажна та особиста лірика. Єдина зб. «Сагайдак» (1925), високо оцінена критикою, стала своєрід. мостом між традицією укр. символістів і праз. поетич. групою. Помер від туберкульозу в санаторії побл. Праги.