Дацків Михайло Олександрович
ДА́ЦКІВ Михайло Олександрович (21. 11. 1893, с. Городниця, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. — 19. 03. 1939, РФ) — військовик, театральний діяч. Закін. Терноп. г-зію, Львів. університет. Під час 1-ї світової війни — офіцер австро-угор. армії. Від листопада 1918 — в УГА: поручник Терноп. окруж. військ. команди, командир куреня Окремого загону ім. І. Гонти 10-ї Янів. бригади (січень–грудень 1919) на польс., більшов. і денікін. фронтах. У квітні 1920 заарешт. органами ЧК й відправлений до м. Казань (нині Татарстан, РФ), де формувалися галиц. частини Червоної армії. Від липня 1920 — на польс. фронті: командир батальйону, 402-го полку 45-ї стрілец. дивізії. Після демобілізації восени 1921 залишився в УСРР. Працював худож. кер. Київ. драм. театру Л. Курбаса, від 1926 — директор театру «Березіль» у Харкові, від 1928 — Харків. філармонії, згодом — працівник ВУСПП. У листопаді 1933 заарешт. органами ГПУ, загинув у тюрмі.
Рекомендована література
- Курбас Лесь. Березіль. З творчої спадщини. К., 1988;
- Борці за возз’єднання. Л., 1989;
- Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Л., 1998.
Завантажити статтю
Людина 
