ДАЧИ́НСЬКИЙ Станіслав-Леопольд (Daczyński Stanisław Leopold; 04. 02. 1856, с. Вішнич, нині Польща — після 1928, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) — польський живописець, кераміст, мистецтво­знавець і громадський діяч. Навч. у Краків. школі красних мистецтв (1873–78, викл. В. Лущкевич; 1881–84, кл. Я. Матейка). Від 1885 — у Коломиї. Від 1888 — викладач рисунку у Коломий. школі керам. промислу, де за його ескізами виготовляли кахлі, вази, предмети домаш. вжитку. Малював картини на істор., реліг., побут. тематику, краєвиди, порт­рети, за­ймався монум. роз­писами, ужитк. мистецтвом. Для Край. ви­ставки у Львові 1894 ре­ставрував кращі вироби керам. школи, роз­робив ескізи декор. ваз, орнаментів та фігур для оздобле­н­ня фасадів будинків, зокрема Нар. дому у Коломиї. 1900 подав на Всесвітню ви­ставку у Парижі дві золочені вази та ін. керам. вироби, за що гончарна школа отримала срібну медаль. Значну частину творів Д. присвяч. укр., особливо гуцул. тематиці, природі Поку­т­тя. У його порт­ретах вражає екс­пресія нерухомих фігур, непо­вторна індивідуальність людей. Автор проекту памʼятника Жертвам Косачева на військ. цвинтарі у Коломиї (1922, залізобетон). Брав участь у худож. ви­ставках у Львові (1883–1921), Коломиї (1896–1904). Роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, МЕХП, Нац. музеях у Львові та Кракові.