Дашо Станіслав
ДАШО́ Станіслав (22. 04. 1891, м. Самбір, нині Львів. обл. – 13. 06. 1977, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – церковний діяч УГКЦ. Закін. гімназію у Самборі. Навч. у Моравії, закін. Перемишл. духовну семінарію (1918). Під час воєн. дій 1918–20 – у лавах УГА. Потрапив до більшов. полону, з якого згодом утік. Інтернов. у польс. таборах. 1931 повернувся до Самбора, висвяч. Й. Коциловським, признач. катехитом у м. Старий Самбір. Переслідуваний НКВС. 1944 виїхав до Німеччини, 1950 – до США. Від 1952 – викладач гуцул. різьблення в Укр. мист. спілці у Філадельфії. Служив душпастирем у м. Буффало (шт. Нью-Йорк), згодом – у м. Медісон (шт. Вісконсін). 1961 вийшов на пенсію і переїхав до Філадельфії. Очолював Комітет Бойківщини (згодом – товариство «Бойківщина», 1967–70), ініціював вид. «Бюлетеня Бойківщини» (1968) та «Літопису Бойківщини» (1969).
Літ.: Семчишин В. Ініціятор і співзасновник «Літопису Бойківщини» в ЗСА // Літопис Бойківщини = Litopys Boykivshchyny: Річник, присвяч. дослідам історії, культури і побуту бойків. племени. 2001. Ч. 1/61(72); Романюк М. Дашо Станіслав // Укр. журналістика в іменах. 2002. Вип. 9.
М. М. Романюк
Рекомендована література
- Семчишин В. Ініціятор і співзасновник «Літопису Бойківщини» в ЗСА // Літопис Бойківщини = Litopys Boykivshchyny: Річник, присвяч. дослідам історії, культури і побуту бойків. племени. 2001. Ч. 1/61(72); Романюк М. Дашо Станіслав // Укр. журналістика в іменах. 2002. Вип. 9.
Людина 
