Двадцятип’ятитисячники
ДВАДЦЯТИП’ЯТИТИ́СЯЧНИКИ — робітники промислових підприємств великих міст СРСР, мобілізовані для здійснення суцільної колективізації сільського господарства, створення та організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Відповідне рішення ухвалив пленум ЦК ВКП(б), що відбувся 10–17 листопада 1929 у Москві. Загалом заплановано направити до сіл, колгоспів, МТС, кущових об’єднань 25 тис. робітників «з достатнім організац.-політ. досвідом». За дорученням РНК СРСР набір Д. здійснювала ВЦРПС, яка повинна була його завершити до 15 листопада 1930. На поч. січня 1930 працювати у селах зголосилися 60 тис. робітників, зокрема в УСРР — 16 тис., однак спочатку залучено лише 8421 особу, з яких на роботу безпосередньо у колгоспи виїхало 6435 осіб. Решту добровольців ЦК КП(б)У відрядив до Пн. Кавказу, Середнього Поволжя та Казахстану. Комуністи серед Д. становили 64 %, комсомольці, які мали вироб. стаж більше 5-ти р., — 10 %. Весною 1930 Д. були у кожному третьому колгоспі (80 % з них входили до складу правлінь). Багато Д. після нетривалої роботи у колгоспах перейшли працювати в ін. господарства та організації, у зв’язку з чим 21 травня 1930 ЦК ВКП(б) директив. листом звернув увагу колгоспно-кооператив. центрів на те, що вони не виконують рішення партії про цільове використання Д. як організаторів колгосп. ладу. Діяльність Д., окрім тих, які очолювали колгоспи, фактично завершилася наприкінці 1931, коли колективізація охопила 85 % селян. госп-в. Більшість Д. працювала у МТС, ін. — перейшли на парт.-госп. роботу.
Рекомендована література
- Коллективизация сельского хозяйства. Важнейшие постановления Коммунистической партии и Советского правительства 1927–1935. Москва, 1957;
- Історія колективізації сільського господарства Української РСР. 1917–1937 рр. Т. 2. К., 1965;
- История Украинской ССР. Т. 7. К., 1984.
Завантажити статтю
