Крвавич Адам Петрович
КРВА́ВИЧ Адам Петрович (31. 07. 1938, с. Княжпіль, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл.) — графік, живописець. Брат Д. Крвавича, чоловік Л. Голоти. Член НСХУ (1977). Закін. Київський художній інститут (1967; викл. І. Касіян, В. Чебаник). Відтоді працював у Києві: художником комбінату «Укрторгреклама»; від 1970 — худож. ред. експерим. редакції при видавництві «Дніпро»; 1974–91 — художником творчо-вироб. комбінату «Художник»; 1994–2011 — старший викладач кафедри графіки Видавн.-полігр. інституту Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут». Автор ст. «Літографія у розвитку мистецтва» // «Друкарство», 2004, № 4; «Деякі проблеми проектування видань навчальної літератури» // там само, 2006, № 5; «Шукати дорогу до себе» // «Україна. Наука і культура», 2004, вип. 32; «Техніка літографії» // «Країна знань», 2005, № 10; навч. посібника «Техніка літографії» (К., 2010). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, живопис. Учасник міських, всеукр. мистецьких виставок від 1968. Персон. — у Києві (1983, 1999, 2003). Твори К. вражають точністю, композиц. та аранжувал. доцільністю, сконденсованістю худож. ідеї. Окремі роботи зберігаються у НХМ (Київ), Нац. музеї у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- іл. — до повісті «Повій, вітре» І. Пільгука, романів «Григорій Сковорода» В. Шевчука (обидва — 1968) та «Забіліли сніги» М. Сиротюка (1969), зб. «Золоті меди» М. Рильського (1974), «Кобзар» Т. Шевченка (1975), «Твори» Л. Боровиковського (1981), «Твори» Ю. Федьковича (1982, т. 1–2; усі — Київ); ліногравюри — «Гуцулка» (1968), «Казка про Кирила Кожум’яку» (1970), «Г. Сковорода» (1973), «Ремонт дороги» (1975), «Пилип та Ярина» (1991); серія «Євангелісти» (2002); літографії — «С. Крушельницька», «А. Петрицький», «І. Франко», «М. Заньковецька» (обидва — 1982), «Т. Шевченко» (1985); цикл «Народні герої України» (1986); цикли — «Українські народні думи» (1982), до драм «Украдене щастя» І. Франка (1988), «Лісова пісня» Лесі Українки (1995); акварел. поліптих — «Лісова пісня» (1994); живопис — «Різдвяний вертеп», «Емігранти» (обидва — 1998), «Спалена ікона» (2002), «Жива вода», «Літній день» (обидва — 2010).
Рекомендована література
- Баранов В. Художник Адам Крвавич // Київ. 1995. № 4–5;
- Дьомін М. Світовідчуття Бойківщини у творчості Адама Крвавича // ОМ. 2005. № 4;
- Його ж. Бойківська символіка образотворчості Адама Крвавича // Вітчизна. 2005. № 7–8.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
С. М. Бушак- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2014
- Том ЕСУ:
- 15
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2014
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- графік
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 2376
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Крвавич Адам Петрович / С. М. Бушак // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-2376.
Krvavych Adam Petrovych / S. M. Bushak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-2376.
Людина 
