Креативність

КРЕАТИ́ВНІСТЬ (лат. creatio — творе­н­ня) — творчий потенціал індивіда, його творчі здібності, що виявляються не лише в оригінальних продуктах діяльності, а й у мислен­ні, почу­т­тях та спілкуван­ні з іншими людьми. Креатив. індивіда за­звичай вирізняють інтерес і під­вищена чутливість до всього складного, не­звичного, від­критість до нового досвіду, умін­ня вбачати про­блеми в тому, що іншим здається тривіаль­ним і зро­зумілим, само­стійність по­глядів та оцінок, незалежність від стереотипів, здатність дивуватися й захоплюватися. Йому властиве т. зв. дивергентне мисле­н­ня, коли пошук одночас­но йде у різних напрямах, не під­­порядковуючись єдиній логіці (на від­міну від конвергентного, коли всі зуси­л­ля спрямовуються на пошук одного правильного роз­вʼязку). Креативне мисле­н­ня від­значається пластичністю (індивід пропонує значну кількість роз­вʼязків там, де біль­шість людей обмежуються одним), рухливістю (від­бувається легкий пере­хід від одного по­гляду до іншого), оригінальністю. К. вважають від­носно самост. чин­ником обдарованості: вона не обовʼязково корелює з рівнем інтелекту та успішністю на­вча­н­ня. Доведено, що якщо в дитини однаково високі (або однаково низькі) й інтелект, і творчі здібності, то вона легко адаптується до школи і в цілому задоволена жи­т­тям, на від­міну від дітей, у яких виражений лише один вид здібностей. Так, діти з високим рівнем К. та інтелекту вірять у свої можливості, контролюють свою поведінку і водночас вільні у влас. діях, добре інтегруються в соціумі, виявляють високий рівень здат­ності до концентрації уваги і знач. інтерес до всього нового.

Діти з низьким рівнем інтелек­ту і К. також виявляють добру адаптованість, вони вірять у власні можливості, компенсують недо­статність інтелекту під­вищеною товариськістю або зруч­ною пасивністю. У дітей із високим рівнем інтелекту і низьким рівнем К. вся енергія спрямована на досягне­н­ня успіхів у на­вчан­ні. Вони не схильні до ризику, не­охоче висловлюють власну думку, за­мкнуті, нетовариські, часто ізольовані в колективі, несамо­стійні в оцінюван­ні своєї діяльності, тривожні. Найгірша ситуація з дітьми, які мають низький рівень інтелекту і високий рівень К. Вони від­чувають по­стій. конфлікт між влас. уявле­н­ням про світ і вимогами школи, які не­спроможні виконувати, страждають від комплексу меншовартості, не­здатні концентрувати увагу, бояться оцінки їхньої поведінки ін. людьми, ізольовані в групі. Таким дітям добре тоді, коли вони можуть поводитися від­повід­но до влас. ритму діяльності й фан­тазії. Рівень К. залежить не лише від особистіс. якостей дитини, а й від умов вихова­н­ня в сімʼї та на­вча­н­ня. Її роз­витку сприяє наявність у дитини молодших брата чи сестри з невеликою різницею у віці. Доведено, що батькам креатив. дітей властиві антиконформізм, незалежність від сусп. упере­джень, вони позитивно ставлять­ся до життя, енергійні й динамічні. Їхнє ставле­н­ня до дітей по­збавлене авторитарності та надмір. опіки, в сімʼї цінується без­посередність, культивується почу­т­тя від­повід­альності. Щоправда, іноді спо­стерігається певна емоц. ди­станція між бать­ками й дітьми. К. особистості можна під­вищити за умов спец. на­вча­н­ня, спрямов. на посилен­ня незалежності, від­критості до нового досвіду, культивува­н­ня твор. потреб. Роз­витку твор. ми­сле­н­ня сприяють ситуації незавершеності й від­критості, за­охочува­н­ня до запитань, стимулю­ва­н­ня від­повід­альності, самост. спо­стережень та узагальнень, увага до інтересів дітей з боку дорослих.

Завантажити статтю