Дехтяр Ілля Якович

ДЕХТЯ́Р Ілля Якович (26. 02(10. 03). 1912, с. Плисків, нині Погребищен. р-ну Вінн. обл. – 21. 09. 1985, Київ) – матеріалознавець. Батько О. Дехтяра. Кандидат фізико-математичних наук (1939), д-р тех. н. (1955), професор (1959). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1977). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1988). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1936), де відтоді й працював. 1939–41 – у Київ. с.-г. інституті; 1945–55 – у Лаб., 1955–85 – Інституті металофізики АН УРСР (Київ): 1957–85 – завідувач відділу електрон. структури й електрон. властивостей. Досліджував дифузію та міцність металів, природу міжатом. зв’язку, електр. будову та електронні властивості впливу недосконалості кристаліч. будови на електр. та магнітні властивості металів і сплавів, позитронну спектроскопію твердих тіл.

Пр.: Диффузия в металлах и сплавах в твердой фазе. Москва, 1960 (співавтор); Электронная структура и электронные свойства переходных металлов и их сплавов. К., 1971 (співавтор); The use of positrons the study of solids // Phys. Reports. 1974. Vol. 9, № 5.

В. Л. Карбівський

Основні праці

Диффузия в металлах и сплавах в твердой фазе. Москва, 1960 (співавтор); Электронная структура и электронные свойства переходных металлов и их сплавов. К., 1971 (співавтор); The use of positrons the study of solids // Phys. Reports. 1974. Vol. 9, № 5.

завантажити статтю