Крюба Емiль

КРЮБА́ Емiль (Kruba Emile; 31. 05. 1935, м. Ярослав, нині Підкарпат. воєводства, Польща) — французький лiтературо­знавець, перекла­­дач. Доктор фiлології (1974). Член Міжнар. асоц. україністів (1989). Дійсний член НТШ (1998). Від 1939 — у Франції. Закiн. Париз. університет (1963). У 1963–68 — викладач франц. мови у Київ. університетi; водночас досліджу­­вав творчість М. Коцюбинського, Лесі Українки. 1972–99 — викладач української мови у Нац. інститутi сх. мов та цивiлiзацiй (Париж), де очолював каф. українiстики. У г. «Літературна Україна» (1970, 25 липня) опубл. ст. «Поети Франції. Вперше українською». Переклав франц. мовою повiсть «Тiнi забу­­тих предкiв», низку новел М. Ко­­цюбинського (надрук. у кн. «Nou­­velles» / «Новели», К., 1971), пое­­зiю I. Франка «Каменярi» (вміщено у кн. «Anthologie de la lit­­té­­rature ukrainienne du XIXe au XXe siècle» / «Антологія української лі­­тератури XIX–XX століть», Париж; К., 2004). Автор пр. «My­­chajlo Kocjbyns’kyj (1864–1913) et la Prose Ukrainienne de son temps» / «Михайло Коцюбинсь­­кий (1864–1913) i тогочасна укра­­їнська проза» (Лілль, 1982), «La Renaissance Nationale et Cultu­­relle en Ukraine de 1917 aux An­­nées 1930» / «Нацiональне i куль­­турне вiдродження в Українi у 1917–1930 роках» (Париж; Мюн­­хен; Едмонтон, 1986; у спiвавт. з А. Жуковським), «Le théâtre ukrainien de la deuxième moitié du XIXe siècle» / «Український театр другої половини XIX століття» (1989), «Les Cosaques de l’Ukrai­­ne» / «Козаки України» (1995), «La langue ukrainienne à travers les siècles» / «Українська мова крізь віки» (2001; усі — Париж), «Histoire de l’orthographe de l’uk­­rainien» / «Історія правопису укра­­їнської мови» (Тулуза, 2001). Виступив 1988 у Києві з промо­­вою на Шевченків. літ.-мист. свя­­ті «В сім’ї вольній, новій».

Завантажити статтю