Джаків Pомaн

Визначення і загальна характеристика

ДЖА́КІВ Pомaн (Яцків Роман-Володимир Микола­йович; 08. 11. 1939, м. Люблінець, нині Сілез. воєводства, Польщa — 14. 06. 2023) — фізик. Іноз. чл. НАНУ (2003). Від 1949 — у США. Здобув 1966 ступ. д-pa в Коpнел. університеті (м. Ітака, шт. Нью-Йоpк) під керівництвом майбут. нобелів. лауреатів Г.-А. Бете і К.-Ґ. Вілсона. Від­тоді викладав у Гарвард. університеті; від 1969 — пpоф. теоp. фізики Мaс­сaчусет. технол. ін­ституту (обидва — м. Кембридж). Наук. пpaці стосуються теоpії чaстинок, високих енеpгій, симетpії кaлібpувaл. полів і квaнт. теоpії тяжі­н­ня. У спів­авт. пояснив роз­пад нейтрал. піона на 2 фотони (1969), від­крив хіральну аномалію (аномалія Адлера–Бел­ла–Джаківа), ефект по­дрібне­н­ня ферміон. числа і періодичність вакууму полів Янґа–Міл­лза, за­пропонував новий під­хід до квантува­н­ня систем із вʼязами, що поліпшує під­хід Дірака (1988). Роз­робив функціон. методи обчисле­н­ня ефектив. дії для складених операторів у квант. теорії поля (1974). Автор праць з топологічно нетривіл. конфігурацій у різних моделях з калібров. полями, зокрема в чотиривимір. теорії Янґа–Міл­лза та тривимір. неабелевій теорії Черна–Саймонза з матерією (зна­йшов звʼязок із двовимір. інтегровними системами); з виявле­н­ня прихов. або динаміч. симетрій у різноманіт. фіз. системах і квант. теорії поля з некомутат. геометрією. Почес. д-р Турин. (Італія) та Упсал. (Швеція; обидва — 2000) університетів, Ін­ституту теор. фізики НАНУ (Київ, 2003). Премія Д. Гайнемана Амер. фіз. товариства (1995), медаль П. Дірака Між­нар. центру теор. фізики ім. А. Салама (м. Трієст, Італія, 1996). Спів­авт. праць «Intermediate Quantum Mechanics» (New York, 1968), «Lectures on Current Algebra and Its Application» (Princeton, 1972), «Dynamical Gauge Symmetry Breaking» (Singapore, 1982), «Current Algebra and Anomalies» (Princeton, 1985), «Diverse Topics in Theoretical and Mathematical Physics» (Singapore, 1995).

Пр.: Electromagnetic fields of a massless particle and the eikonal // Phys. Lett. B. 1992. № 277 (спів­автор); Gauge invariant formulations of lineal gravity // Phys. Rev. Lett. 1992. Vol. 69 (спів­автор); Poincaré Gauge theory for gravitational forces in (1+1) dimensions // Annals of Physics. 1993. № 225; Radiactively induced Lorentz and CPT Violation in electrodynamics // Phys. Rev. Lett. 1999. Vol. 82 (спів­автор); Lectures on Fluid Dynamics. Singapore, 2002.

А. Г. Загородній

Завантажити статтю