Крейдова флора

«КРЕ́ЙДОВА ФЛО́РА» — відділення Українського степового природного заповідника НАНУ. Створ. 1988 з метою збереження унікал. ділянки кретофіл. рослинності. Знаходиться у Краснолиман. і Слов’ян. р-нах Донец. обл., на правому березі Сіверського Дінця. Заг. пл. 1134 га, зокрема у Слов’ян. р-ні — 634 га, Краснолиман. — 500 га. «К. ф.» — єдина значна за розміром заповідна ділянка кретофіл. (крейдової) флори в Україні, що збереглася у задовіл. стані. Перепади висот сягають 50–70 м. Ґрунти: чорноземи звичайні, чорноземи лісові та лучно-чорноземні. Яружно-балк. та долинно-річк. рельєф ландшафту обумовлюють різноманіття місцезростань і відповід. рослинності: первіс. кретофіл. рослин на оголеному субстраті; зонал. типів степів; крейдяних борів (переважно зростає сосна крейдяна), байрач. дібров.

Крейдяні бори різновікові, стійкі, мають високу зімкненість крон, активно поновлюються насінням. Лісистість ділянки становить 32 % (зокрема бори — 13,4 %, байрачні ліси — 10,7 %). Налічується 490 видів судин. рослин. Рослин. покрив представлений переважно різнотравно-злаковими фітоценозами (20,7 % тер.) з кострицею борознистою, пирієм повзучим, тонконогом гребінчастим, ковилами Лессінґа і волосистою, шавліями пониклою та сухостеповою, стоколосом прибережним та ін. Частка агломерат. угруповань становить 39,5 %. Серед кретофіл. видів, занес. до Червоної книги України, — дворядник крейдяний, полин солянкоподібний, молочай крейдолюбний, дрік донський, гісоп крейдяний, сонцецвіт крейдолюбний, ранник крейдяний, смілка крейдяна, чебрець крейдяний. Із надзвичайно рідкіс. «червонокниж.» видів цього регіону трапляються коручка темно-червона, рябчик руський та гніздівка звичайна.

Л. П. Мордатенко