Джарилгацька затока

Визначення і загальна характеристика

ДЖАРИЛГА́ЦЬКА ЗАТО́КА — затока Чорного моря лагун­ного походже­н­ня, роз­ташована в межах Причорноморської за- падини. З Пн. і Зх. обмежена корін­ним берегом, з Пд. — о-вом Джарилгач. На Сх. сполучається з Каркінітською затокою, тут межа її умовна, проходить по лінії мис Джарилгач — мис Джалдихан. Пл. бл. 646 км², довж. 68 км, шир. 1–16 км. Сх. частина затоки має глиб. до 9 м; зх. — мілководна, глибина до 4 м (понад 30 % пл. мають глиб. до 1 м), сполучається з від­критим морем вузькою промоїною, яка періодично засипається піском внаслідок згін­но-нагін­них процесів (амплітуда коливань рівня води сягає 137 см). Пере­важають пн.-сх. вітри (під час шторму — 20–40 м/сек.). Пн. береги глинисті, місцями піщані, пд. — низькі, піщані, мулисті. У дон­них від­кладах мули з піском, черепашки. Пере­січна температура води влітку — 23 °С, взимку затока замерзає. Льодо­став триває від 1 до 30 діб. Солоність до 17 ‰, біля пн. берегів вода опріснена. На гідрорежим затоки впливає водовід­веде­н­ня із зрошувал. і дренаж. ка­налів. Флору затоки складають майже 70 видів дон­них макрофітів (зокрема зостери, рдест гребінчастий), водорості діатомові та харові, понад 40 видів планктон­них. У фауні — понад 80 видів зоопланктону (пере­важають ракоподібні), є 2 види медуз. З риб найчисельніші бичкові, кефалеві, камбалові, голкові. Ссавці пред­ставлені 3-ма видами дельфінів: білобочка, афаліна, азовка (усі занес. до Червоної книги України). Дж. з. — водно-болотне угі­д­дя між­нар. значе­н­ня. Навесні над затокою пролітають понад 100 видів (бл. 1,5 млн особин) водно-болотних птахів: гуси, качки, мартини, кулики, лебеді, остан­ні, як і багато ін. птахів, у теплі зими зимують. Зу­стрічаються 6 видів без­хребетних і 9 видів риб, занес. до Червоної книги України. На березі затоки — дит. курорт та порт м. Скадовськ, курорт смт Лазурне (обидва — Херсон. обл.) та ін. Затока потерпає від під­вище­н­ня рівня солоності води, евтрофува­н­ня, за­брудне­н­ня пестицидами і міндобривами, від замуле­н­ня внаслідок днопо­глиблювал. робіт та добува­н­ня піску, виносу ґрунту зі стічними іригацій. водами тощо.

Літ.: Природа Херсонської області: Фіз.-геогр. нарис. К., 1998; Биоразнообразие Джарылгача: современ­ное со­стояние и пути сохранения // ВЗ. 2000. Спец. вып.

М. Ф. Бойко

Завантажити статтю