Джеякантан Дандапані

Визначення і загальна характеристика

ДЖЕЯКА́НТАН Дандапані (25. 04. 1934, м. Куд­далур, шт. Мадрас, нині Таміл Наду, Індія) — індійський письмен­ник. Освіту здобув самотужки. У 12 р. залишив домівку, при­єд­нався до комуніст. руху в Індії, однак на поч. 50-х рр. ві­ді­йшов від політ. життя. Пізніше брав участь у діяльності партії «Кон­грес». Пише тамільською мовою. В романі-епопеї «Хай живе Шанкара» (ч. 1–4, 1977) і повісті «По від­сотку звідусіль» (1978) від­образив боротьбу про­грес. сил країни проти зовн. і внутр. реакції; гол. тема повісті «Це вона, Пап­пааті!» (1979) — зро­ста­н­ня нац. сві­домості індій. народу. 1980 від­відав Україну. За свідче­н­ням самого Дж., поема «Катерина» Т. Шевченка спонукала його до створе­н­ня роману «Роз­повідь про красуню» (1982; в укр. перекл. — «Добром зі­гріте серце» // «Всесвіт», 1984, № 3; окреме вид. — К., 1986), де в автор. перекл. по­дано також уривки з поеми; 1984 пере­клав «Заповіт» таміл. мовою. Видав кн. нарисів «Квіти дружби» (1986), де низку сторінок присвячено Україні і Т. Шевченку. Окремі твори Дж. пере­клали В. Мусієнко, В. Фурніка, М. Чиженко.

Тв.: укр. перекл. — Гірлянда для героя // Всесвіт. 1976. № 11; рос. перекл. — Пас­сажир дневного экс­прес­са. Москва, 1977.

Літ.: Фурніка В. Голос друга. Роз­повідь про те, як пере­кладався тамільською мовою Шевченків «Заповіт» // Всесвіт. 1985. № 3; Його ж. Від­крите серце Джеякантана // Джеякантан Д. Добром зі­гріте серце. К., 1986.

І. Д. Серебряков

Завантажити статтю