Джеякантан Дандапані
Визначення і загальна характеристика
ДЖЕЯКА́НТАН Дандапані (25. 04. 1934, м. Куддалур, шт. Мадрас, нині Таміл Наду, Індія) — індійський письменник. Освіту здобув самотужки. У 12 р. залишив домівку, приєднався до комуніст. руху в Індії, однак на поч. 50-х рр. відійшов від політ. життя. Пізніше брав участь у діяльності партії «Конгрес». Пише тамільською мовою. В романі-епопеї «Хай живе Шанкара» (ч. 1–4, 1977) і повісті «По відсотку звідусіль» (1978) відобразив боротьбу прогрес. сил країни проти зовн. і внутр. реакції; гол. тема повісті «Це вона, Паппааті!» (1979) — зростання нац. свідомості індій. народу. 1980 відвідав Україну. За свідченням самого Дж., поема «Катерина» Т. Шевченка спонукала його до створення роману «Розповідь про красуню» (1982; в укр. перекл. — «Добром зігріте серце» // «Всесвіт», 1984, № 3; окреме вид. — К., 1986), де в автор. перекл. подано також уривки з поеми; 1984 переклав «Заповіт» таміл. мовою. Видав кн. нарисів «Квіти дружби» (1986), де низку сторінок присвячено Україні і Т. Шевченку. Окремі твори Дж. переклали В. Мусієнко, В. Фурніка, М. Чиженко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Гірлянда для героя // Всесвіт. 1976. № 11; рос. перекл. — Пассажир дневного экспресса. Москва, 1977.