Джилас Мілован

ДЖИ́ЛАС Мілован (Ђилас Милован; 12. 06. 1911, с. Підбишче побл. м. Колашин, нині Чорногорія — 20. 04. 1995, Белґрад) — югославський громадсько-політичний і державний діяч, публіцист. Здобув ступ. д-ра права у Белґрад. університеті (1933). Того ж року заарешт. і ув’язн. на 3 р. за участь у студент. русі. Після зустрічі з Й. Тіто 1937 активно включився у діяльність КП Югославії, від 1938 — чл. ЦК, від 1940 — політбюро. Під час 2-ї світової війни був організатором і одним із кер. партизан. руху в Югославії. Після 1945 входив до вузького кола югослав. парт. і держ. кер-ва, відп. за ідеол. питання. 1948 одним із перших підтримав Й. Тіто у протистоянні з Й. Сталіним; очолював кампанію «чистки», спрямовану проти тих, хто не сприйняв різке дистанціювання від Москви. На поч. 50-х рр. займав високі держ. та парт. посади, проте у квітні 1954 вийшов із КП, висловивши незгоду з ген. лінією партії. 1956 опублікував статтю на підтримку антирад. повстання в Угорщині, яку використали як формал. привід для арешту (ув’язн. до січня 1961, амніст. 1966). Після публікації його кн. «The New Class: An Analysis of the Communist System» («Новий клас: Аналіз комуністичної системи», Нью-Йорк, 1957; перекл. рукопису, нелегально вивезеного з Югославії) став відомий як найбільший опонент і гострий критик режиму Й. Тіто. У кн. «Conversations with Stalin» («Розмови зі Сталіним», Нью-Йорк, 1962) Дж. приділив значну увагу Україні та формам виявлення нац. самосвідомості українців у СРСР.

Завантажити статтю