Дзбановський Борис Вікторович

ДЗБАНО́ВСЬКИЙ Борис Вікторович (04(17). 02. 1909, м. Умань, нині Черкас. обл. — 28. 11. 2000, Київ) — архітектор. Член НСАУ (1939). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1937). Працював 1941–44 в інституті «Кузбасшахтопроект» (м. Анжеро-Судженськ Кемеров. обл., РФ); 1944–45 — в інституті «Південдіпрошахт» (Харків); 1945–64 — в інституті «УкрНДІпроект» (до 1947 — у Донецьку): нач. архіт. майстерень, гол. архітектор — заступник гол. інж.; 1964–71 — у НДПІ містобудування (обидва — Київ): гол. інж. Відтоді — на пенсії. Серед реаліз. проектів — завод шахт. ламп і збагачувал. ф-ка в м. Прокоп’євськ (Кемеров. обл.; 1941–46), рудоремонтні заводи в містах Горлівка (нині Донец. обл.), Кадіївка (нині Стаханов), Красний Луч (обидва — Ворошиловгр., нині Луган. обл.; 1944–49); будинок (нині Міністерство вугіл. промисловості України) інституту «УкрНДІпроект» на вул. Леніна (нині Б. Хмельницького), № 4 (1949–52), Інститут автоматики на вул. Нагірна, № 22 (1962–66, співавт.), підземні вестибюлі станцій метро «Університет» (1959–61, співавт.) і «Політехнічний інститут» (1963–64, співавт.) у Києві; ген. плани забудови м. Свердловськ (нині Луган. обл.; 1952–60, співавт.), м. Нововолинськ (Волин. обл.; 1958, співавт.), смт Соснівка (Червоногр. міськрада Львів. обл., 1960–68), смт Асканія-Нова (Чаплин. р-н Херсон. обл.; 1970–73, співавт.). Виконав серію рисунків обмундирування полків і батальйонів, що брали участь у війні 1812 між Росією та Францією (зберігається у Музеї історії Києва). Автор текстів до муз. творів М. Жербіна «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».

Завантажити статтю