КРАВЕ́ЦЬ Ярема Іванович (03. 12. 1943, Львів) — романіст, літературозна­вець, пере­кладач. Кандидат філологічних наук (1992). Член НСПУ (1982), дійсний член НТШ (2002). Закінчив факультет іноземних мов Львівського університету (1966), де від­тоді й працює (з пере­рвою): від 1996 — завідувач, від 2010 — доцент кафедри світової літератури. 1984–93 — у Львівській комерційній академії: від 1989 — завідувач кафедри іноземних мов. Досліджує українсько-франкомовні літературні взаємини, істо­рію франкомовних літератур, про­блеми художнього пере­кладу, а також українсько-лужицьких та франко-лужицьких літературних кон­тактів. Пере­клав окремі твори французьких, франкомовних бельгійських, швейцарських та квебекських письмен­ни­ків: Е. де ля Боесі, Ларошфуко, Вольтера, Ґ. Флобера (повість «Іродіада», К., 1987), Ґі де Мопас­сана, Е. Вергарна, Ш. ван Лер­берґа, Р. Рол­лана, Ф. Моріака (есей «Життя Ісуса», Л., 1994), Ф. Саґан (повість «Здрастуй, пе­­чаль», К., 1983), М. Батая (роман «Різдвяна ялинка», К., 1974), Е. Ба­­зена, Е. Роблеса (романи «Італійська весна» та «Морська про­­гулянка»; обидва — Київ, 1985), А. Еґпарса, А. Фрос­сара, Д. де Руж­мона, Ж. Ле Ґоффа, Б. Вербера, Г. Руа, Ж.-М. Леклезіо (роман «Ритурнель голоду», Х., 2010) та ін. Автор перших україномовних пере­кладів праць «Опис Ук­раїни» Ґ.-Л. де Боплана («Жов­тень», 1981, № 4), «Бог­дан Хмель­­ницький» (там само, 1987, № 8–9; 8-е ви­да­н­ня — Х., 2004) і «Українські козаки та їхні остан­ні геть­мани» («Всесвіт», 1989, № 12) П. Ме­ріме (окреме ви­да­н­ня — «Боп­лан Г. Л. де. Опис України. Меріме П. Бог­­­дан Хмельницький», Л., 1990), ст. «Національний поет України Шевченко» Е. Дюрана («Сільські обрії», 1990, № 1–2). Спів­упо­рядник та автор вступної стат­ті до біб­­ліо­графічного покажчика «Українсько-бельгійські літературні звʼязки. 1870–2008» (К., Л., 2010). Видав збірку пере­кладів «Коротка франкомовна проза ХХ столі­т­тя ст.: Бельгія, Квебек (Канада), Франція» (Л., 2010).