Дзвонковський Влодзімеж
ДЗВОНКО́ВСЬКИЙ Влодзімеж (Dzwonkowski Włodzimierz; 04. 02. 1880, містечко Красилів Старокостянтинів. пов. Волин. губ., нині місто Хмельн. обл. — 28. 02. 1954, м. Лодзь, Польща) — польський історик і громадський діяч. Навч. на юрид. ф-тах Варшав. університету і Новорос. університету в Одесі, історію студіював у Львові, Лозанні та Парижі (учень Ш. Аскеназі). У 1902–05 як чл. РСДРП сприяв доставці рев. літ-ри на тер. Росії, за що 1902 заарешт. і відправлений у заслання, звідки 1903 втік до Галичини й організував у Львові бюро пересилки рев. матеріалів через Волинь і Поділля. 1904–05 перебував у Парижі, де входив до соціал-демократ. клубу. Від 1912 мешкав у Варшаві, викладав історію на підпіл. робітн. курсах, від 1915 — у варшав. г-зіях. Від 1918 — викладач історії Польщі Польс. вільного університету у Варшаві та Лодзі (1929–35), а також Школи політ. наук. У 1945–49 — завідувач кафедри всесвіт. історії Лодзин. університету, від 1949 — на пенсії. Досліджував польс. повстання під проводом Т. Косцюшки і нац. рух 19 ст.; разом із Г. Мосьціцьким опублікував 1–3 т. вид. «Akta powstania Kościuszki» (1918); видав низку популяр. підручників з всесвіт. історії та історії Польщі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Tadeusz Kościuszko (1747–1817). Warszawa, 1917; Historya Polski: na monografiach źródłowych oparta. Cz. 1. Warszawa, 1918; Portrety dziejowe: odczyty wygłoszone w roku 1927 przed mikrofonem Warszawskiego Radia. Warszawa, 1928; Związek Narodu Polskiego 1836–1838. Łódź, 1945; Stany Zjednoczone w XIX wieku. Łódź, 1948.
Завантажити статтю
