Дзедзик Петро Васильович

ДЗЕ́ДЗИК Петро Васильович (08. 07. 1891, с. Черче, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — ?) — церковний діяч УГКЦ, публіцист, перекладач. Закін. Львів. академ. гімназію (1912), теол. факультет Львів. університету (1916). У квітні 1917 висвяч. єпископом Г. Хомишиним на священика, служив у селах Львівщини і Тернопільщини. 1927–33 — у Львові при церкві Успіння Богородиці, 1933–39 — при церкві отців редемптористів. Також виконував обов’язки архівара Канцелярії митропол. консисторії (1931–35), катехита 11-ї держ. гімназії (1929–30) та чол. шкіл ім. св. Антонія і св. Анни (1931–32). Видавець і ред. місячника «Сівач» (1936–39). У 1939–41 — пом. пароха у с. Рожнятин (Ярослав. пов., Польща). Від 1941 очолював парафію у Львові, 1942–44 — відп. ред. «Львівських Архіепархіяльних відомостей». Видав біогр. кн. «Папа Пій XI. Його життя, праця й діла» (1929), «Слава апостолові унії! В 310 річницю мученицької смерті св. Йосафата» (1933); тритомник проповідей «По думці Христової євангелії» (1932; 1933; 1939); перекл. з нім. книги о. Г. Фромма «Світські апостоли до праці!» (у 2-х ч., 1934, 1936 — перше вид. українською мовою з методики та практики світського апостолування); підручники «Катехизи для I кл. вселюдних шкіл» (1937), а також для 2-го і 3-го кл. (1938 і 1939); кн. «Чи і як стосувати методу “школи праці” при навчанні релігії?» (1937); цикл публікацій «Що думати про стигматизовану Анастазію Волошин?» // «Мета», 1935, ч. 45–51, що вийшли в кн. «Перша українська стигматичка» (1936). Написав 4-томну працю про життя Ісуса Христа «Мессія з Назарету», з якої видано тільки 1-й т. (1937). З наближенням рад. військ до міста емігрував. Подальша доля невідома.

Завантажити статтю