Кравс Антін
КРАВС Антін (23. 11. 1871, містечко Берегомет-над-Сіретом, нині смт Берегомет Вижниц. р-ну Чернів. обл. — 13. 11. 1945, Відень) — військовик. Народився у сім’ї нім. колоніста, мати була українкою. Закін. кадет. корпус у Відні (1891). Служив у дислокованих в Галичині підрозділах австро-угор. армії, укомплектованих переважно українцями. Під час 1-ї світової війни — командир піхот. батальйону 58-го Станіслав. полку, 55-го Бережан. полку на рос. й італ. фронтах, підполковник. У листопаді 1918 вступив на військ. службу в УГА. Командував бойовою групою «Хирів», від січня 1919 — 8-ю Самбір. бригадою, від квітня того ж року — 3-м Галиц. корпусом. Відзначився у ході Вовчухів. і Чортків. наступал. операцій, отримав звання генерал-чотаря Армії УГА. Командир об’єднаної групи військ Армії УНР та УГА, яка 31 серпня 1919 визволила Київ від більшовиків, однак відступила з міста під тиском білогвард. частин генерала М. Бредова. За це К. і вояків-галичан гостро розкритикували деякі діячі Директорії. Однак у своїх спогадах він писав, що отримав наказ С. Петлюри підірвати міст через Дніпро і цим самим запобігти наступу білогвардійців занадто пізно. Після об’єднання УГА з Червоною армією в лютому 1920 — командир стрілец. бригади 5-ї Херсон. дивізії. У серпні того ж року на чолі загону старшин і стрільців пробився із Поділля на тер. Чехо-Словаччини. Перебував у таборі для інтернованих у м-ку Ліберець. Від 1923 мешкав у Відні. Співпрацював із товариствами колиш. вояків УГА, написав декілька книг, серед яких — «На Україні» (Мюнхен, 1930), «За українську справу» (Л., 1937). У роки 2-ї світової війни — чл. Укр. ген. ради комбатантів. Зі вступом рад. армії до Відня заарешт. органами контррозвідки 3-го Укр. фронту, але незабаром звільнений за станом здоров’я.
Рекомендована література
- Ключенко О. Генеральна Булава УГА // Літопис «Червоної Калини». 1931. Ч. 4;
- Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Л., 1998;
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.