Дзиґар Олександр Артамонович
ДЗИ́ҐАР Олександр Артамонович (26. 08. 1916, м. Харбін, нині Китай — 31. 08. 2002, Москва) — скрипаль, музично-громадський діяч. Лауреат 2-х Всеманьчжур. муз.-вокал. конкурсів. Закін. Вищу муз. школу в Харбіні (1936; кл. У. Ґольдштейна). Працював 1932–37 скрипалем в оркестрах Харбіна. 1937–43 — соліст ансамблю «Ямато-отель» (м. Мукден, нині Шеньян, Китай). 1943–45 — соліст і концертмейстер Харбін. симф. оркестру. Гастролював у Китаї та Японії. Здійснив грамзаписи на фірмі «Віктор у Синьцзині». У репертуарі Д. — практично всі твори скрипк. літ-ри. Актив. учасник укр. культур. життя, популяризатор укр. муз. культури. Від 1932 — чл., 1935–36 — секр. Союзу укр. молоді в Харбіні, 1936–38 — голова Укр. Далекосхід. Січі. 1936 обраний чл. контрол. комісії, 1944–45 — чл. Ради старшин та правління Укр. нац. колонії у Харбіні. 31 серпня 1945 заарешт. рад. спецслужбами і вивезений до СРСР, 16 серпня 1946 засудж. за членство в укр. організаціях. До 1953 перебував в ув’язненні, до 1956 — на засланні. Відтоді до серед. 1970-х рр. — у Магадані (Хабаров. край, РФ): соліст, концертмейстер, диригент, худож. кер. Муз.-драм. театру, диригент аматор. театру (1968 поставив оперу «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), викл. муз. школи та училища. Від 1976 — у Москві, де на поч. 1990-х рр. брав участь в укр. культур. житті.
Рекомендована література
- Чорномаз В. Доля харбінського українця // Самост. Україна. 2000. Ч. 1;
- Попок А. Українське театральне та хорове мистецтво на Далекому Сході ХХ ст. // Визв. шлях. 2001. Кн. 7.
Завантажити статтю
Людина 
