ДЗИ́ҐАР Олександр Артамонович (26. 08. 1916, м. Харбін, нині Китай — 31. 08. 2002, Москва) — скрипаль, музично-громадський діяч. Лауреат 2-х Всеманьчжур. муз.-вокал. конкурсів. Закін. Вищу муз. школу в Харбіні (1936; кл. У. Ґольдштейна). Працював 1932–37 скрипалем в орке­страх Харбіна. 1937–43 — соліст ансамблю «Ямато-отель» (м. Мукден, нині Шеньян, Китай). 1943–45 — соліст і концерт­мейстер Харбін. симф. оркестру. Гастролював у Китаї та Японії. Здійснив грамзаписи на фірмі «Віктор у Синьцзині». У репертуарі Д. — практично всі твори скрипк. літ-ри. Актив. учасник укр. культур. життя, популяризатор укр. муз. культури. Від 1932 — чл., 1935–36 — секр. Союзу укр. молоді в Харбіні, 1936–38 — голова Укр. Далеко­схід. Січі. 1936 обраний чл. контрол. комісії, 1944–45 — чл. Ради старшин та правлі­н­ня Укр. нац. колонії у Харбіні. 31 серпня 1945 заарешт. рад. спец­службами і вивезений до СРСР, 16 серпня 1946 засудж. за членство в укр. організаціях. До 1953 пере­бував в увʼязнен­ні, до 1956 — на заслан­ні. Від­тоді до серед. 1970-х рр. — у Мага­дані (Хабаров. край, РФ): соліст, концерт­мейстер, диригент, худож. кер. Муз.-драм. театру, диригент аматор. театру (1968 по­ставив оперу «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), викл. муз. школи та училища. Від 1976 — у Москві, де на поч. 1990-х рр. брав участь в укр. культур. житті.