Дзугаєв Георгій Хасакойович

ДЗУГА́ЄВ Георгій Хасако­йович (15(28). 03. 1911, с. Дзугатикау, нині Пд. Осетія, Грузія — 10. 04. 1985, м. Цхінвалі, Пд. Осетія) — осетинський письмен­ник, пере­кладач. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Пд.-Осетин. пед. ін­ститут (1937). Автор поет. зб. «Хуры тын» («Промінь сонця», 1938), «Æхсаргард» («Меч», 1941), «Уарзондзинад» («Любов», 1956), «Стъалытæ» («Зорі», 1986), повістей «Комы нарæджы» («В між­гірʼї», 1957), «Мæйрухс æхсæв» («Місячна ніч», 1967), романів «Карды комыл» («На лезі ножа», 1964), «Зæрин суадон» («Золоте джерело», 1974), пʼєс «Арсы уазæг» («Гість ведмедя», 1977), «Хуры фырт­тæ» («Діти сонця», 1980) та ін. Багато віршів Дз. покладено на музику. Пере­клав окремі твори О. Пушкіна, М. Ісаковського, М. Тихонова, Н. Бараташвілі і Р. Гамзатова, а також поему «Катерина», вірш «Н. Костомарову», «Автобіо­графію» Т. Шевченка, низку віршів І. Франка («Гімн»), Лесі Українки, В. Сосюри, пʼєсу В. Минка «Не називаючи прі­звищ». Окремі твори Дз. пере­клали Л. Куличенко і В. Колар (опубл. у зб. «Високий обрій», О., 1974).

Завантажити статтю