Дзюба Олег Андрійович
ДЗЮ́БА Олег Андрійович (03. 11. 1952, с. Старий Остропіль Старокостянтинів. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл.) — естрадний і камерний співак (ліричний баритон), педагог. Народний артист України (2010). Лауреат Респ. конкурсу «Славлю мою Батьківщину» (Київ, 1985), Всесоюз. телеконкурсу «Товариш пісня» (Москва, 1986), фестивалю «Пісенний вернісаж» (Київ, 1989, 1990, 1995). Закін. Рівнен. філію Київ. інституту культури (1974), Харків. інститут мистецтв (1979; викл. Ю. Кулик), навч. у Львів. консерваторії (1975–77). У 1974–75 — викладач Дубен. культ.-осв. училища (Рівнен. обл.); 1975–76 — арт. хору та соліст вокал.-інструм. ансамблю Прикарп. військ. округу; 1976–82 — худож. кер. самодіял. колективів Харків. фіз.-тех. інституту; від 1983 — соліст Харків. філармонії. У репертуарі — українські народні пісні, пісні та романси О. Вертинського, старовинні романси, пісні сучас. укр. композиторів. Випустив аудіоальбоми та компакт-диски: «Благословлю все, що було» (2001), «Українська пісня», «Зізнання», «Пісні та романси О. Вертинського» (усі — 2004), «Душі криниця», «Біля каміна», «Вибране» (усі — 2005). Має фонд. записи на Укр. радіо. Гастролював у Німеччині, Франції, США, Польщі.
Рекомендована література
- Маліченко М. Ностальгія за Вертинським // Веч. Київ. 2000, 3 листоп.;
- Яровий Л. Родинна скарбниця Олега Дзюби // Слобожан. край. 2005, 24 листоп.
Завантажити статтю
