Дзюбенко Володимир Степанович
ДЗЮБЕ́НКО Володимир Степанович (11. 10. 1942, смт Червоноармійськ Житомир. обл.) — живописець, майстер художнього тексти-лю. Всеукр. премія ім. І. Огієнка (1997). Член НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1974; викл. Б. Косарев, Д. Овчаренко, О. Хмельницький). На творчій роботі. Створює живописні полотна, гобелени. Учасник всеукр. і міжнар. мистецьких виставок від 1994. Персон. — у Житомирі (1988, 1997, 1999, 2003–05), Харкові (1992, 1998, 2001), Києві (1999, 2003), Львові та Рівному (1999). Для робіт Дз. характерна гармонія. Творчість обмежується однією емоц.-психол. гамою. Заглибленість у первинне світосприйняття, історію, релігію допомогла витворити стиль, названий Дз. «сільс. романтизмом». Створює роботи, органічно поєднуючи поетично переосмислену побут. тему з високим біблійно-євангел. сюжетом, використовуючи нар.-міфол. уявлення. Продовжуючи традицію укр. іконопису, наближує пейзажне середовище апостолів, євангелістів, Господа, Діви Марії до природи рідного краю, а їхній типаж — до селянського. Роботи зберігаються у Харків., Кмитів. (Житомир. обл.) ХМ, Житомир. краєзнав. музеї, Харків. літ. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Ой летіла горлиця» (1987, 1991), «Тепло рідної хати» (1989), «Чорнобривці» (1990), «Вечірня молитва» (1992), «Проповідь» (1993), «Ой зелене жито, зелене», «Чумацька доля», «Благовіщення», «Повернення блудного сина», «Ходіння по водах», «Біла мальва», «Жінка з півником» (усі — 1994), «Батькові коні», «Чистий четвер» (обидва — 1995), «За літом услід», «Трійця» (обидва — 1996), «Погляд у вічність», «Дари волхвів» (обидва — 1997), «На Спаса», «Ода селу», «Коренеруби» (усі — 1998), «Двоє», «Копачі картоплі», «Мамині мрії» (усі — 1999), «Стрітення», «Втеча» (обидва — 2000), «Під св. Покровою», «Батьківський поріг», «Цілунок Юди» (усі — 2001), «Мовчазна розмова», «За хутором сонце сідає» (обидва — 2002), «Чекання наших матерів», «Сільська ідилія» (обидва — 2003), «Св. Миколай», «Щедра осінь на груші» (обидва — 2004), «Півники», «Сім’я кульбаби», «Минули обжинки» (усі — 2005); цикли — «Старці», «Спогади про дитинство» (1991–92).
Рекомендована література
- Різниченко О. Зелений дивосвіт Володимира Дзюбенка // ОМ. 1995. № 1;
- Денисенко О. Сільський романтик мегаполісу Харків // Україна. 1995. № 13;
- Туск. Володимир Дзюбенко. Малярство, гобелен: Буклет. Х., 2001;
- Баранов В. На рівні вічних партитур // Київ. 2004. № 10.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
О. Й. Денисенко- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2007
- Том ЕСУ:
- 7
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2007
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- живописець
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 24169
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Дзюбенко Володимир Степанович / О. Й. Денисенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-24169.
Dziubenko Volodymyr Stepanovych / O. Y. Denysenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2007. – Available at: https://esu.com.ua/article-24169.
Людина 
