ДЗЯ́ДИК Наталія Миколаївна (22. 03. 1927, м. Пере­мишль, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 01. 11. 2015, Львів) — архітектор. Член НСАУ (1962; у 1998–2004 — чл. правлі­н­ня Львів. організації). Заслужений архітектор України (2001). Закін. інж.-буд. факультет Львів. політех. ін­ституту (1951; викл. І. Багенський, О. Луцик). Працювала 1951–85 в ін­ституті «Львів­проект». Дз. належить до першої післявоєн. генерації архітекторів, які ви­значили облич­чя львів. архітектури 1950–70-х рр.; одна із засн. львів. школи ре­ставрації памʼяток архітектури, фахівець у галузі містобудува­н­ня. Голова ради львів. Будинку архітекторів (1990–2004). Серед реаліз. проектів — ре­ставрація Руської брами (1955–56), Кушнірської вежі (1957), костелу домініканців (1959), палацу М. Потоцького (1961) у м. Камʼянець-Подільський Хмельн. обл., монастиря й костелу босих кармелітів у м. Бердичів Житомир. обл. (1965); багатоквартир. житл. будинок на вул. Кутузова (нині Тарнавського), № 104а (1967), детал. планува­н­ня мікрора­йонів вулиць Пасічна (1957–58), Кульпарківська (1970), парку «Шевченківський гай» (1975–78; від 1993 — у складі регіон. ландшафт. парку «Знесі­н­ня») у Львові; забудова (1960–70) с. Брюховичі Львів. міськради, міст Дубляни та Пустомити Львів. обл.; генплани та проекти детал. планува­н­ня й рекон­струкції міст Мукачеве (1967), Хуст (1971), Вино­градів (1972), Рахів (1973), Чоп (1974) Закарп. обл., Буськ (1976), Жовква (1977), Дрогобич (1978) Львів. обл., Острог (1983), Дубно (1985) Рівнен. обл., Луцьк (1981), Івано-Франківськ (1982), Рівне (1984); генплани роз­витку курортних с. Брусниця Кіцман. р-ну Чернів. обл. (1978), смт Великий Любінь Городоцького р-ну (1979), м. Трускавець (1982–83) Львів. обл., бальнеол. лікув. комплексу на базі соляних рудників у смт Солотвино Тячів. р-ну Закарп. обл. (1974).