Дзядик Наталія Миколаївна

ДЗЯ́ДИК Наталія Миколаївна (22. 03. 1927, м. Перемишль, нині Польща) — архітектор. Член НСАУ (1962; у 1998–2004 — чл. правління Львів. організації). Заслужений архітектор України (2001). Закін. інж.-буд. факультет Львів. політех. інституту (1951; викл. І. Багенський, О. Луцик). Працювала 1951–85 в інституті «Львівпроект». Дз. належить до першої післявоєн. генерації архітекторів, які визначили обличчя львів. архітектури 1950–70-х рр.; одна із засн. львів. школи реставрації пам’яток архітектури, фахівець у галузі містобудування. Голова ради львів. Будинку архітекторів (1990–2004). Серед реаліз. проектів — реставрація Руської брами (1955–56), Кушнірської вежі (1957), костелу домініканців (1959), палацу М. Потоцького (1961) у м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл., монастиря й костелу босих кармелітів у м. Бердичів Житомир. обл. (1965); багатоквартир. житл. будинок на вул. Кутузова (нині Тарнавського), № 104а (1967), детал. планування мікрорайонів вулиць Пасічна (1957–58), Кульпарківська (1970), парку «Шевченківський гай» (1975–78; від 1993 — у складі регіон. ландшафт. парку «Знесіння») у Львові; забудова (1960–70) с. Брюховичі Львів. міськради, міст Дубляни та Пустомити Львів. обл.; генплани та проекти детал. планування й реконструкції міст Мукачеве (1967), Хуст (1971), Виноградів (1972), Рахів (1973), Чоп (1974) Закарп. обл., Буськ (1976), Жовква (1977), Дрогобич (1978) Львів. обл., Острог (1983), Дубно (1985) Рівнен. обл., Луцьк (1981), Івано-Франківськ (1982), Рівне (1984); генплани розвитку курортних с. Брусниця Кіцман. р-ну Чернів. обл. (1978), смт Великий Любінь Городоцент р-ну (1979), м. Трускавець (1982–83) Львів. обл., бальнеол. лікув. комплексу на базі соляних рудників у смт Солотвино Тячів. р-ну Закарп. обл. (1974).

Ю. О. Бірюльов