ДИ́БА Алла Георгіївна (29. 05. 1951, Київ — 25. 11. 2025, там само) — літературо­знавець і письмен­ниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий спів­робітник, завідувач від­ділу науково-дослідної та екс­позиційної роботи, провід­ний науковий спів­робітник; від 2000 — у Від­ділі рукописних фондів і текс­тології Ін­ституту літератури НАНУ (Київ). Основний жанр — художньо-документальне есе. Авторка низки досліджень, присвячених творчій біо­графії Лесі Українки, з питань сучасної української культури (зокрема про митців літературного обʼ­єд­на­н­ня «Радосинь»), документальної повісті «Далека принцеса: Дітям про Лесю Українку» («УМЛ», 1999, № 15–16), книги документальних есе «Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів», поетичної збірки «Заметіль яблунева» (обидві — К., 2003). Опублікувала матеріали про вихованку Лесі Українки М. Собіневську (Бешкурóву), П. Тучапського, В. Крижанівську, М. Славинського, І. Косач-Борисову, родину Олександрових, гурток «Плеяда». Ви­вчила матеріали слідчих справ родини Косачів, яка за­знала ре­пресій у радянські часи («Поневіря­н­ня роду Косачів-Драгоманових» // «Зона», 1995, № 9). Одна з ініціаторів найменува­н­ня вулиць іменами Лесі Українки та С. Мержинського у Мінську; від­кри­т­тя меморіальних дощок, присвячених пере­буван­ню поетеси у Відні та Єгипті. Авторка статей в ЕСУ.