Диба Алла Георгіївна
ДИ́БА Алла Георгіївна (29. 05. 1951, Київ) — літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закін. Київський університет (1975). Працювала у Київ. музеї Лесі Українки (1975–2001): ст. н. с., завідувач відділу н.-д. та експозиц. роботи, пров. н. с.; від 2000 — у Відділі рукопис. фондів і текстології Інституту літ-ри НАНУ (Київ). Осн. жанр — худож.-докум. есе. Авторка низки дослідж., присвяч. твор. біографії Лесі Українки, з питань сучас. укр. культури (зокрема про митців літ. об’єдн. «Радосинь»), докум. повісті «Далека принцеса: Дітям про Лесю Українку» («УМЛ», 1999, № 15–16), кн. докум. есе «Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів», поет. зб. «Заметіль яблунева» (обидві — К., 2003). Опублікувала матеріали про вихованку Лесі Українки М. Собіневську (Бешкурову), П. Тучапського, В. Крижанівську, М. Славинського, І. Косач-Борисову, родину Олександрових, гурток «Плеяда». Вивчила матеріали слідчих справ родини Косачів, яка зазнала репресій у рад. часи («Поневіряння роду Косачів-Драгоманових» // «Зона», 1995, № 9). Одна з ініціаторів найменування вулиць іменами Лесі Українки та С. Мержинського у Мінську; відкриття мемор. дощок, присвяч. перебуванню поетеси у Відні та Єгипті.
Рекомендована література
- Борсук Н. П. Тихе сяйво її душі // Прапор перемоги. Ірпінь. 1991, 12 жовт.;
- До 25-річчя наукової та творчої роботи Алли Диби // УМЛ. 2000. № 48;
- «Довго щирими сими словами До людей промовлятиму я…» (Леся Українка в дослідж. А. Диби): Біобібліогр. покажч. К., 2001.
Завантажити статтю
