Диз’юнктивні дислокації
ДИЗ’ЮНКТИ́ВНІ ДИСЛОКА́ЦІЇ (від лат. disjunctivus — розділовий) — розриви цілісності геологічних тіл; загальний термін для тріщин, розривів і розломів, для порушень різних ієрархічних рівнів. Д. д. поділяють на нетектонічні, які виникають при скороченні об’ємів породи, вивітрюванні, зсувах, падінні метеоритів, та тектонічні, які, в свою чергу, групують на розриви без зміщення (тріщини) і розриви зі зміщенням (скиди, підкиди, зсуви, насуви, шар’яжі, розсуви). За тектонофіз. ознаками розрізняють диз’юктиви сколові та розривні, за відношенням до структур — краєві, або граничні, внутрішні та наскрізні, за глибинністю проявлення — приповерхневі або глибинні. Останні розсікають земну кору та верхню мантію.