Диз’юнктивні дислокації

ДИЗʼЮНКТИ́ВНІ ДИС­ЛОКА́ЦІЇ (від лат. disjunctivus — роз­діловий) — роз­риви цілісності геологічних тіл; загальний термін для тріщин, роз­ривів і роз­ломів, для порушень різних ієрархічних рівнів. Д. д. поділяють на нетектонічні, які виникають при скорочен­ні обʼємів породи, вивітрюван­ні, зсувах, падін­ні метеоритів, та тектонічні, які, в свою чергу, групують на роз­риви без зміще­н­ня (тріщини) і роз­риви зі зміще­н­ням (скиди, під­киди, зсуви, насуви, шарʼяжі, роз­суви). За тектонофіз. ознаками роз­різняють дизʼюктиви сколові та роз­ривні, за від­ноше­н­ням до структур — краєві, або граничні, внутрішні та наскрізні, за глибин­ністю проявле­н­ня — приповерх­неві або глибин­ні. Остан­ні роз­сікають земну кору та верх­ню мантію.

Завантажити статтю