ДИ́КОВ Іван Михайлович (17(29). 07. 1833, Миколаїв — 30. 09 (13. 10). 1914, Петро­град, нині С.-Петербург, похов. у Севастополі) — військовик. Адмірал (1905). Учасник Крим., Кавказ. 1817–64, рос.-турец. 1877–78 воєн. Бо­йові нагороди Рос. імперії. Закін. Чорномор. школу флот. юнкерів (Миколаїв, 1856). Від 1855 служив на Чорномор. флоті: від 1871 — пом. дир. чорномор. і азов. маяків, від 1876 — зав. мін­ної частини. Під час рос.-турец. війни 1877–78 командував загоном флотилії річк. кораблів (вперше у світі за­стосував маневрові мінні загородже­н­ня, на яких пі­ді­рвався турец. канонер. човен); від 1878 — флаг-капітан головнокомандувача рос. армії на Балканах; від 1881 — командир Чорномор. мін­ного навч. загону; від 1886 — гол. ін­спектор мін­ної справи, від 1890 — молодший флагман практич. ескадри, від 1891 — старший флагман Чорномор. флот. дивізії. У 1897–1900 — голова Мор. тех. комітету; 1906–07 — чл. Держ. ради оборони; 1907–09 — мор. міністр Рос. імперії. На посаді голови Мор. тех. комітету сприяв початку проектува­н­ня і будівництва під­вод. човнів, на посаді міністра здійснив низку про­гресив. реформ у мор. ві­домстві.