Дикунов Іван Павлович
ДИКУНО́В Іван Павлович (14. 04. 1941, с. Петрівка Воронез. обл., РФ) — скульптор і педагог. Заслужений художник РФ. Державна премія РФ (1990). Член СХ РФ (1970) та укр. товариства «Перевесло». Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1970; викл. М. Керзен, В. Соколов). Учасник обл., всерос. та зарубіж. мистецьких виставок. Автор низки пам’ятників, які, формуючи архіт. середовище, є поєднанням монум. скульптури й зодчества. Голова Воронез. організації СХ Росії (1985–91). Працює у Воронежі: викл. архіт.-буд. університету (від 1985), одночасно 1988–95 — худож. училища.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — М. П’ятницькому (1990), О. Пушкіну (1999), А. Платонову (2000), С. Корольову, Воронез. єпископам Митрофану (2003) й Тихону (2005, співавт.; всі — у Воронежі), Ю. Гагаріну у Москві.