ДИМАРЧУ́К Валерій Семенович (10. 06. 1961, с. Глухи Старовижів. р-ну Волин. обл.) — живописець і графік. Закін. Кишинів. худож.-пед. училище (1985). Працював оформлювачем Старовижів. майстерні худож. оформле­н­ня (1985–96). Від 1997 — на творчій роботі. Учасник худож. ви­ставок від 1985. Персон. — у Старій Вижівці (1996–97), Ковелі (2002–03). Основні галузі — станк. живопис, графіка, декор.-ужитк. мистецтво. Надає пере­вагу жін. порт­рету, пейзажу. У творчості орієнтується на зх.-європ. митців поч. 20 ст. (зокрема П. Пікас­со, А. Модільяні, А. Ґауді) та укр. примітив. Прагне синтезувати знакову символіку і вишуканість лінії модерну з дит. без­посередністю. Ранні твори характеризуються чорнотою живопис. палітри, песимізмом образів. Згодом кольор. гама посвітлішала, набули більшої спрямованості пошуки та екс­перименти у формах, манері живопис. письма, фактурі поверх­ні, автор. техніці. У полотнах Д. по­єд­нано ґротескну знаковість форми з дит. чистотою сприйня­т­тя навкол. світу. Ікони Д. — сплав традиц. іконопису Волині 16–18 ст. з укр. живопис. примітивом.