Димінський Андрій Іванович
ДИМІ́НСЬКИЙ Андрій Іванович (13. 12. 1829, с. Борщівці, нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. — 01(14). 01. 1905, с. Струга, нині Новоушиц. р-ну Хмельн. обл.) — фольклорист і етнограф. Член Рос. геогр. товариства (1856). Закін. Камʼянець-Поділ. повіт. школу (нині Хмельн. обл., 1840). Працював від 1848 фельдшером у с. Гаврилівка, від 1850 — писарем у сільс. управі с. Пукляки (обидва — нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл.), від 1863 — в ін. волостях. 1849 розпочав збирати фольклорно-етногр. матеріали у селах Серед. Подністровʼя (сучасне порубіжжя Хмельниччини й Вінниччини). Від 1860 входив до складу Комітету грамотності, був відповідальним за Зх.-Поділ. регіон. 1869–70 брав участь у роботі етногр.-статист. експедиції у Пд.-Зх. край. Зібрані ним матеріали опубл. у «Трудах» експедиції (С.-Петербург, 1872, т. 2). Записав 2500 поділ. нар. пісень, 2000 казок, 2000 приказок і загадок, численні зразки проз. жанрів, описів побуту селян. Співпрацював із С. Руданським, П. Чубинським, М. Драгомановим (вмістив записи Д. у «Малорусских преданиях и рассказах», К., 1876), О. Кістяківським, Є. Сіцінським. У 1880-і рр. заукраїнофільство був переслідуваний владою. За життя Д. його записи видавали анонімно чи як такі, що належать іншим; більшість з них неопубліковані. В Україні фольклорно-етногр. записи Д. почали видавати з ініціативи М. Левченка наприкінці 1920-х рр. Автор дослідж.: «Подольские и малороссийские любовные песни» (1859), «Рассказ крестьянина о тюремных обычаях» (1864), «Збірка подільських казок 1850–1860-х рр. волосного писаря Димінського» // «Етногр. вісн.», 1927, кн. 4; «Собрание подольских песен, сказок, загадок Дыминского А. И.» // «Неделя», 1969, 16 нояб. Більшість рукописів Д. зберігається в ІМФЕ НАНУ, Інституті рукопису НБУВ, Ученому архіві Рос. геогр. товариства у С.-Петербурзі.
Рекомендована література
Завантажити статтю
