ДИМІ́НСЬКИЙ Андрій Іванович (13. 12. 1829, с. Борщівці, нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. — 01(14). 01. 1905, с. Струга, нині Новоушиц. р-ну Хмельн. обл.) — фольклорист і етно­граф. Член Рос. геогр. товариства (1856). Закін. Камʼянець-Поділ. повіт. школу (нині Хмельн. обл., 1840). Працював від 1848 фельдшером у с. Гаврилівка, від 1850 — писарем у сільс. управі с. Пукляки (обидва — нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл.), від 1863 — в ін. волостях. 1849 роз­почав збирати фольклорно-етногр. матеріали у селах Серед. Подністровʼя (сучасне порубіж­жя Хмельнич­чини й Він­нич­чини). Від 1860 входив до складу Комітету грамотності, був від­повід­альним за Зх.-Поділ. регіон. 1869–70 брав участь у роботі етногр.-статист. екс­педиції у Пд.-Зх. край. Зі­брані ним матеріали опубл. у «Трудах» екс­педиції (С.-Петербург, 1872, т. 2). Записав 2500 поділ. нар. пісень, 2000 казок, 2000 приказок і загадок, числен­ні зразки проз. жанрів, описів побуту селян. Спів­працював із С. Ру­данським, П. Чубинським, М. Драгомановим (вмістив записи Д. у «Малорус­ских пре­даниях и рас­сказах», К., 1876), О. Кістяківським, Є. Сіцінським. У 1880-і рр. заукраїнофільство був пере­слідуваний владою. За життя Д. його записи видавали анонімно чи як такі, що належать іншим; більшість з них неопубліковані. В Україні фольклорно-етногр. записи Д. почали видавати з ініціативи М. Левченка на­прикінці 1920-х рр. Автор дослідж.: «Подольские и малорос­сийские любовные песни» (1859), «Рас­сказ крестьянина о тюремных обычаях» (1864), «Збірка подільських казок 1850–1860-х рр. волосного писаря Димінського» // «Етногр. вісн.», 1927, кн. 4; «Со­брание подольских песен, сказок, загадок Дыминского А. И.» // «Неделя», 1969, 16 нояб. Більшість рукописів Д. зберігається в ІМФЕ НАНУ, Ін­ституті рукопису НБУВ, Ученому архіві Рос. геогр. товариства у С.-Петербурзі.