Димшиць Дмитро Теодорович

Визначення і загальна характеристика

ДИ́МШИЦЬ Дмитро Теодорович (19. 03. 1951, Харків) — живописець, художник монументально-декоративного роз­пису. Член НСХУ (1988). Закін. Харків. худож.-пром. ін­ститут (1976; викл. Є. Биков, Б. Косарев, А. Хмельницький). Працював у Харкові на худож.-вироб. комбінаті (1977–91); одночасно 1989–90 — викладач академії мистецтва і дизайну; голова монум. від­ділу організації СХУ (1991–96). На творчій роботі. Учасник всеукр. (від 1981), зарубіж. (від 1987) мистецьких ви­ставок. Персон. — у Харкові (1992), Балтіморі (1994–95), Філадельфії (1995–96, 1998–99). На поч. 1980-х рр. працював у царині стінопису, виконав кілька робіт в арх-рі (роз­писи — «Видатні митці Харківщини» у клубі заводу «Електросвіт», Харків, 1982–83; «Сні­данок на свіжому повітрі» у кафе залізнич. ст. Люботин Харків. обл., 1983–84; «Студенти» у навч. корпусі Харків. академії механізації с. господарства, 1985). Живопис Д. по­значений рисами неоекс­пресіонізму з під­креслено драм.-емоц. образністю, напруж. колоритом, вираз. фактурністю. Сюжетні мотиви робіт, у яких Д. часто балансує на межі предмет. й абстракт. живопису, метафорично інтер­претують біблійні та міфол. сцени. Згодом вига­дані ґротескові сюжети набувають сюр­реалістичності, трактованої автором у руслі фантаст. реалізму. Окремі полотна зберігаються у Харків. ХМ.

Тв.: живопис — «Пророк» (1983), «Поцілунок», «Двоє на тлі міста» (обидва — 1989), «Фрукт» (1991), «Батьківщина слонів» (1992), «Різні величини» (1996), «Бабин Яр» (1997), «Карлик на коні (Талейран)» (2006).

Літ.: Денисенко О. Пошук стилю // Прапор. 1987. № 7; Скляренко Г. І Харків стає кольоровим // КіЖ. 1990, 2 верес.; R. Rothbaum. Ukrainian artists take on beauty // Poughkeepsie J. 2003. № 5; D. Lombardi. Works, common and unusual. The interconnection of time // New York Times. 2003, 25 may.

Г. Я. Скляренко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю