Динник Михайло Олександрович
ДИ́ННИК Михайло Олександрович (18. 02 (01. 03). 1896, Київ — 17. 03. 1971, Москва) — філософ. Доктор філософських наук (1949), член-кореспондент АН СРСР (1958). Сталінcька премія (1943). Державні нагороди. Закін. Університет Св. Володимира у Києві (1919). Від 1923 — у Москві. Працював викл. у ВНЗах: від 1934 — проф. Читав курси історії антич. філософії та критики післямарксист. філософії у Моск. інституті історії філософії і літ-ри; 1943–57 — на філос. факультеті Моск. університету; водночас від 1943 — в Інституті філософії АН СРСР (Москва): від 1968 — зав. сектору історії філософії. 1947–50 — зав. ред. філософії та психології у Вид-ві іноз. літ-ри при РМ СРСР; одночасно працював в Академії сусп. наук при ЦК ВКП(б): 1957–60 — завідувач кафедри історії філософії. Наукові праці присвяч. історії філософії, естетиці і критиці сучас. бурж. філософії. Переклав російською мовою фрагменти творів Геракліта, твори Парменіда, Дж. Бруно, Гельвеція. Брав участь у створенні 3-том. «Истории философии» (Москва, т. 1–2, 1940–41).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Диалектика Гераклита Эфесского. Москва, 1929; Очерк истории философии классической Греции. Москва, 1936; Философские взгляды Вольтера // Вольтер. Статьи и материалы. Москва; Ленинград, 1948; О философских и эстетических идеях Леонардо да Винчи // ВФ. 1952. № 4; Материалы Древней Греции: Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. Москва, 1955; Современная философия и социология в странах Западной Европы и Америки. Москва, 1964.
Завантажити статтю
Людина 
