Динько Андрій Васильович
ДИНЬКО́ Андрій Васильович (Дынько Андрэй Васільевіч; 13. 01. 1974, м. Брест, Білорусь) — білоруський журналіст, перекладач. З походження українець. Премія ім. Г. Еленбоґен (2003). Закін. Мінський лінгвіст. університет (1996). Працював у ньому викл. 1997–2000. Засн. і співред. білорус. літ.-худож. ж. «Arche» (1998). Гол. ред. білорус. опозиц. г. «Наша ніва» (2000–06). Віце-президент Білорус. ПЕН-Центру (2002–04). На поч. 1990-х рр. брав участь в укр. культ.-осв. русі на Берестейщині. Пише білорус. та укр. мовами. Автор есе, аналіт. статей про культуру й опозиц. рух у Білорусі, зокрема «Новітня історія ятвягів» // «ПУ», 2002, № 3–4; «Чаму мы прагнем у Эўропу» // «Arche», 2004, № 2; «Нас пов’язано корисним досвідом» // «Критика», 2006, № 5. Друкувався також у зб. «До тебе, світе...» (К., 2003) та «Неизвестная Беларусь» (Москва, 2006). Переклав білоруською окремі твори Ю. Андруховича, М. Рябчука, Н. Білоцерківець та ін.
Рекомендована література
- Стріха М. Інтелектуальний «бенкет чуму», або ж Спроба побудувати альтернативну схему національної культури в окремо взятому часопису // Укр. гуманітар. огляд. 1999. Вип. 2.
Завантажити статтю
