Дисертація

Визначення і загальна характеристика

ДИСЕРТА́ЦІЯ (лат. dissertatio — дослідже­н­ня, роз­відка, від disserto — досліджую) — кваліфікаційна наукова праця, виконана здобувачем як рукопис чи опублікована моно­графія на здобу­т­тя наукового ступеня кандидата або доктора наук. Під­готовлена до захисту Д. повин­на містити висунуті здобувачем науково об­ґрунт. теор. або екс­перим. результати, наук. положе­н­ня, що свідчать про його особистий внесок у науку. Д., що має прикладне значе­н­ня, крім осн. текс­ту, повин­на вміщувати ві­домості та документи, що під­тверджують практ. викори­ста­н­ня отриманих здобувачем результатів. Теми Д. повʼязують, як правило, з напрямами осн. наук. дослідж. ВНЗів або н.-д. установ і затверджують на вчених радах для кожного здобувача окремо з одночас. при­значе­н­ням наук. консультанта (в разі під­готовки доктор. Д.) чи наук. керівника (кандидат. Д.). Апробація матеріалів Д. на наук. конф., кон­гресах, симпозіумах, семінарах тощо обовʼязкова. Осн. результати Д., що від­ображають особистий внесок здобувача в науку, обовʼязково мають бути опубл. у формах моно­графії, посібника чи статей у фахових ви­да­н­нях України або ін. держав. Під­готовку та захист Д. в Україні регламентують Положе­н­ня про під­готовку наук.-пед. і наук. кадрів (1999) та Положе­н­ня про спеціаліз. вчені ради (2000).

Б. І. Андрусишин

Завантажити статтю