Дитячі притулки

ДИТЯ́ЧІ ПРИТУ́ЛКИ — державні заклади соціального захисту без­до­глядних і без­притульних дітей, їх тимчасового влаштува­н­ня, ви­значе­н­ня статусу та подальшого місця прожива­н­ня. Організац.-пед. основи діяльності Д. п. роз­робив А. Франке, який 1695 заснував у м. Галле (Німеч­чина) притулок і школу для дітей-сиріт. На поч. 19 ст. Д. п. набули пошире­н­ня у Німеч­чині, Великій Британії, Нідерландах, згодом — у Франції, Австрії, США. У Росії перші Д. п. організовані у 18 ст. при монастирях; у 19 ст. виникли губерн., повіт. і сільс. опікунства для без­притульних (пере­важно на кошти приват. благодійників). Більшість Д. п. були під­порядковані Ві­домству закладів імператриці Марії, ін. — благодій. товариствам, приват. особам і держ. установам. Після більшов. пере­вороту 1917 Д. п. ліквідовані.

В Україні діяльність Д. п. (притулків для неповнолітніх) регламентована Законом «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» (1995). Згідно зі ст. 11 цього закону Д. п. створюють служби у справах неповнолітніх від­повід­но до соц. потреб кожного регіону для тимчас. роз­міще­н­ня в них неповнолітніх дітей віком від 3-х до 18-ти р., які потребують соц. захисту: заблукали, були покинуті, втратили батьків. опіку, залишили сімʼю чи навч.-виховні заклади; вилучені судами із сімʼї; самі звернулися по допомогу до адміністрації притулку. Д. п. можуть також створювати за погодже­н­ням зі службами у справах неповнолітніх під­приємства, установи та організації незалежно від форми власності, громад. організації та громадяни. Термін пере­бува­н­ня неповнолітньої особи у Д. п. залежить від конкрет. об­ставин, але не може пере­вищувати 90 діб. Осн. зав­да­н­ня Д. п. — створе­н­ня належних житл.-побут. і психол. умов для забезпече­н­ня нормал. жит­тєдіяльності дітей, тимчасово від­чужених від сімʼї, а також на­да­н­ня їм можливостей для на­вча­н­ня, праці, змістовного до­зві­л­ля. Від­повід­но до зга­даного закону не під­лягають роз­міщен­ню у Д. п. неповнолітні, які пере­бувають у стані алкогол. або наркотич. спʼяні­н­ня, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, які вчинили правопоруше­н­ня і щодо яких є ві­домості про винесене компетент. органами чи посадовими особами ріше­н­ня про їх затрима­н­ня, арешт або роз­міще­н­ня в при­ймальнику-роз­подільнику для неповнолітніх. Притулки для неповнолітніх мають права юрид. особи.

Завантажити статтю