Розмір шрифту

A

Диференційна рента

ДИФЕРЕНЦІ́ЙНА РЕ́НТА — понад­середній прибуток, отриманий при викори­стан­ні більш сприятливих природних умов. Рентні від­носини виникають в усьому природогосп. комплексі, але теорію земел. ренти найчастіше роз­глядають на прикладі викори­ста­н­ня с.-г. угідь з різною родючістю. Для того, щоб задовольнити ринк. попит на продукти, необхідно використовувати земел. ділянки, природні властивості яких зумовлюють різну від­дачу за­стосованих матеріал. і трудових ресурсів. У теорії диференц. земел. ренти ключове значе­н­ня має поня­т­тя «гіршої ділянки» (замикаючих витрат), продукція якої врівноважує попит і пропозицію на ринку від­повід. продукту. Оскільки метою ринк. виробництва є отрима­н­ня прибутку, виробництво на гіршій (найменш родючій) ділянці можливе у тому випадку, коли ціна ринк. рівноваги забезпечить під­приємцю, який використовує таку ділянку, середню норму прибутку (від­шкодує його індивідуал. ціну виробництва). Таким чином, ціна виробництва гіршої ділянки набуває сусп. ви­зна­н­ня вартості товару і стає ціною всього ринку. На всіх ін. ділянках більш висока родючість забезпечує більшу від­дачу вироб. ресурсів, тобто індивідуал. ціна виробництва тут нижча, ніж у гіршої ділянки. У резуль-таті на всіх ділянках, окрім гіршої, виникає надлишок вартості над ціною виробництва, що і створює Д. р.

Узгодже­н­ня закону вартості з законом ренти — заслуга класиків англ. політ­економії (зокрема Д. Рікардо довів, що ціна формує ренту, а не навпаки). Ви­зна­н­ня ціни джерелом ренти стало спростува­н­ням фізіократич. по­глядів, згідно з якими створе­н­ня продуктів с. господарства — сумісна дія природи та праці, а рента — внесок природи у ціну. Дослідже­н­ня К. Маркса, який встановив залежність роз­мірів ренти від рівня інтенсифікації, до­зволили ви­окремити два види Д. р. Маса ренти, створеної на одиниці площі, залежить від маси продукту (урожайності), яка, у свою чергу, зумовлена роз­мірами витрат живої і уречевленої праці. Рента, сформована при середньому рівні інтенсифікації, є Д. р. першого виду. На ділянках з понад середніми витратами ресурсів під­вище­н­ня врожайності збільшує масу ренти. Цю додатк. ренту К. Маркс кваліфікував як Д. р. другого виду. Зі зро­ста­н­ням середнього рівня інтенсифікації другий вид Д. р. пере­творюється у її перший вид і від­бувається збільше­н­ня Д. р. у її рікардіан. тлумачен­ні.

Роз­поділ Д. р. ви­значають форми земел. власності та землекористува­н­ня. Якщо земле­власник і землекористувач — одна особа, рента стає часткою заг. прибутку; коли землероб є орендарем земел. угідь, земле­власник при­власнює ренту через виплату оренд. плати. В основі оренд. договору, як правило, лежить Д. р. першого виду; другий вид ренти на термін дії оренд. договору отримує орендар, що стимулює процес інтенсифікації. У ринк. економіці природні ресурси комерц. викори­ста­н­ня здебільшого пере­бувають у приват. власності, що породжує земел. ринок (рентні доходи ви­значають ціни цього ринку). Оскільки орендні платежі встановлені в умовах оренд. договору і мають юрид. гарантії, земел. власність ви­знана інвестиціями з низьким рівнем ризику, тому норма ренти прирівняна до депозит. від­сотка. Отже, ціну землі ви­значає капіталізація річного рент. доходу з депозит. від­сотка. Світ. банк рекомендує ви­значати ціну природ. ресурсів у середньому від 4 % річних.

У Земел. кадастрі України грош. оцінка с.-г. земель проведена шляхом капіталізації рент. доходу від 3 % річних. Цю оцінку використовують при ви­значен­ні роз­мірів оренд. виплат і сум земел. податку. Якщо природні ресурси пере­бувають у держ. або комунал. власності, рентні доходи повин­ні надходити у держ. і місц. бюджети. За умови приват. власності на природні ресурси рента — винагорода інвестора, частка якої може мобілізуватися у бюджети різних рівнів через майн. або прибутк. податки. При цьому податк. стягне­н­ня з власників природ. ресурсів необхідно утримувати на рівні податк. навантаже­н­ня ін. інвесторів.

Літ.: Рикардо Д. Сочинения / Пер. с англ. Т. 1. Москва, 1955; Кваснюк Б. Є. Рента і рентні від­носини в Україні // Екон. теорія. 2004. № 1.

Б. Й. Пасхавер

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2007
Том ЕСУ:
7
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
24418
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
230
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Диференційна рента / Б. Й. Пасхавер // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-24418.

Dyferentsiina renta / B. Y. Paskhaver // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2007. – Available at: https://esu.com.ua/article-24418.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору