ДИФУЗІ́ЙНЕ ЗВА́РЮВА­Н­НЯ — зварюва­н­ня тисне­н­ням із на­гріва­н­ням, спільна дія яких до­статня для дифузійного взаємного пере­міще­н­ня атомів хімічних елементів зʼ­єд­нуваних поверхонь заготовок у межах кількох шарів кри­сталічних решіток. Д. з. від­бувається через поверх­ню стику при умові деформації зварювал. поверхонь. Утворе­н­ня зʼ­єд­на­н­ня зумовлене дією трьох осн. параметрів — тиску, часу зварюва­н­ня та температури, яка складає 0,6–0,9 від температури плавле­н­ня найлегкоплавнішого з матеріалів. Різновиди Д. з. зумовлені вибором захис. середовища — вакуум, роз­плав солей або луг, водень, інертні гази. Найширше Д. з. за­стосовують у вакуумі. Осн. елементом устаткува­н­ня є герметична метал. камера, роз­міри якої ви­значають роз­міри звар. виробів. За допомогою Д. з. отримують зʼ­єд­на­н­ня таких металів, які неможливо виконати ін. способами зварюва­н­ня (напр., титан із ста­л­лю, алюмінієм чи міддю, металокомпозити, кераміка з металом); також це дає змогу зʼ­єд­нувати матеріали різної товщини зі збереже­н­ням геометр. роз­мірів і форм виробів. Для на­гріва­н­ня деталей за­стосовують радіац., електроконтакт., електрон­но-промен., індукційний та ін. способи. Зуси­л­ля стиска­н­ня звар. заготовок можна створювати за допомогою електромех., гідравліч. систем. У тих випадках, коли потрібно невелике зуси­л­ля стиска­н­ня, його створюють за допомогою вантажу. Мех. вплив на зварні деталі також здійснюють шляхом прикла­да­н­ня динаміч. чи знакоперемін. навантаже­н­ня; шляхом терміч. напруже­н­ня, що виникає при на­гріван­ні матеріалів з різними коефіцієнтами ліній. роз­шире­н­ня; за рахунок колива­н­ня тисків у вакуум. камері та в атмо­сфері; внаслідок надлишкового тиску газу в за­мкнутому обʼємі (газо­стати). Утворе­н­ня звар. зʼ­єд­нань триває від декількох секунд до декількох годин залежно від кон­струкції виробу та властивостей матеріалів, що зʼ­єд­нуються. Вина­йшов Д. з. 1950 М. Казаков (НДІ харчо­прому, Москва), першу установку в Україні виготовлено 1961 в Ін­ституті електрозварюва­н­ня АН УРСР (Київ). Характерними галузями за­стосува­н­ня Д. з. є електрон­на, хім., авіакосмічна, електротех., металооб­робна промисловості; серед прикладів ефектив. викори­ста­н­ня — виробництво високо­стій. штампів, багатошар. панелей із сплавів титану, лопаток турбін двигунів, вузлів з кераміки та металу для приладів, металокомпозиц. виробів.