Дияківський Юхим Петрович

Визначення і загальна характеристика

ДИЯКІ́ВСЬКИЙ Юхим Петрович (12(24). 03. 1875, с. Семенівка Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Арбузин. р-ну Микол. обл. — після 1931) — архівіст, палеограф, бібліотекознавець. Канд. богослов’я (1899), магістр візантології. Навч. на істор. відділі Київ. духов. академії (1896–1900) та юрид. факультеті Університету св. Володимира у Києві (1907–11). Працював у Київ. і Могильов. (нині Білорусь) духов. семінаріях (1900–04); пом. архіваріуса Київ. центр. архіву давніх актів (1904–14); був чл. комісії із організації та упр. Вілен. публіч. б-кою і музеєм (нині Вільнюс, 1914–16); викладав історію, географію, педагогіку та українознавство у школах і на пед. курсах (1916–23); у 1923–31 — ст. бібліотекар, водночас 1929 — в. о. завідувача відділу рукописів Всенар. б-ки України (нині Інститут рукопису НБУВ). Член Істор.-геогр. комісії ВУАН (1929), бібліогр. секції Н.-д. комісії бібліотекознавства та бібліографії Всенар. б-ки України (1927–31), секр. Паритет. комісії у справі розподілу рукопис. матеріалів Софій. та університет. відділів Всенар. б-ки України при ВУАН (1927–29). Підготував описи польс., лат. і староукр. документів 16–18 ст.; збирав біобібліогр. матеріал для словника укр. письменників, який укладав М. Плевако; у 1920-х рр. опрацьовував наук.-метод. питання формування книжк. фондів і створення зведеного каталогу наук. б-к, бібліогр. опису рукопис. україніки та стародруків. Наукові праці присвяч. проблемам візантиністики й архівістики.

Завантажити статтю