ДИЯКІ́ВСЬКИЙ Юхим Петрович (12(24). 03. 1875, с. Семенівка Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Арбузин. р-ну Микол. обл. — після 1931) — архівіст, палео­граф, бібліотеко­знавець. Канд. богословʼя (1899), магістр візантології. Навч. на істор. від­ділі Київ. духов. академії (1896–1900) та юрид. факультеті Університету св. Володимира у Києві (1907–11). Працював у Київ. і Могильов. (нині Білорусь) духов. семінаріях (1900–04); пом. архіваріуса Київ. центр. архіву давніх актів (1904–14); був чл. комісії із організації та упр. Вілен. публіч. б-кою і музеєм (нині Вільнюс, 1914–16); викладав історію, гео­графію, педагогіку та україно­знавство у школах і на пед. курсах (1916–23); у 1923–31 — ст. бібліотекар, водночас 1929 — в. о. завідувача від­ділу рукописів Всенар. б-ки України (нині Ін­ститут рукопису НБУВ). Член Істор.-геогр. комісії ВУАН (1929), бібліогр. секції Н.-д. комісії бібліотеко­знавства та бібліо­графії Всенар. б-ки України (1927–31), секр. Паритет. комісії у справі роз­поділу рукопис. матеріалів Софій. та університет. від­ділів Всенар. б-ки України при ВУАН (1927–29). Під­готував описи польс., лат. і староукр. документів 16–18 ст.; збирав біо­бібліогр. матеріал для словника укр. письмен­ників, який укладав М. Плевако; у 1920-х рр. опрацьовував наук.-метод. пита­н­ня формува­н­ня книжк. фондів і створе­н­ня зведеного каталогу наук. б-к, бібліогр. опису рукопис. україніки та старо­друків. Наукові праці присвяч. про­блемам візантиністики й архівістики.