Кравченко Андрій Григорович

КРА́ВЧЕНКО Андрій Григорович (18(30). 11. 1899, х. Сулимин, нині с. Сулимівка Яготин. р-ну Київ. обл. — 18. 10. 1963, Москва) — військовик. Генерал-полковник танк. військ (1944). Двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Учасник воєн. дій 1918–20, рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР і Великої Британії. В армії від 1918. Закін. Полтав. військ. піхотну школу (1923), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1928), Вищі академ. курси при Військ. академії Генштабу (1949). Викладав тактику на Ленінгр. бронетанк. курсах удосконалення команд. складу (нині С.-Петербург, від 1930) і у Саратов. бронетанк. училищі (РФ, від 1935), був начштабу мотострілец. (1939–40) і танк. (1940–41) дивізій. Командував танк. бригадою (1941–42), 2-м (липень–вересень 1942) і 5-м гвард. (1942–44) танк. корпусами, 6-ю гвард. танк. армією (від 1944). Війська під його командуванням у складі Брян., Сталінгр., 1–3 Укр. і Забайкал. фронтів брали участь в оточенні нім. військ побл. м. Сталінград (нині Волгоград, РФ), битві побл. с. Прохорівка Бєлгород. обл., РФ (Курська дуга), відзначилися під час форсування Дніпра та визволення Києва й ін. укр. міст, а також у боях із япон. Квантун. армією у Маньчжурії. Від 1947 — командувач бронетанк. і механізов. військ Забайкал. і Прибалт. військ. округів; від 1954 — пом. командувача Далекосх. військ. округу з танк. озброєння. 1955 звільнений у запас за станом здоров’я. У рідному селі встановлено погруддя К. (також діє краєзн. музей його імені), у Києві та Сумах — мемор. дошки.

І. І. Чорнобай