Кравченко Валерій Олексійович

КРА́ВЧЕНКО Валерій Олексійович (02. 01. 1946, м. Беговат, нині м. Бекабад Ташкент. обл. — 16. 06. 2017, Київ) — учасник ро­­бітничого, правозахисного і національно-визвольного рухів. Від 1968 працював на заводі «Арсенал» (Київ). Наприкінці 1971 написав листа ген. секр. ЦК КПРС Л. Бреж­­нєву, в якому засудив внутр. по­літику партії і заявив про вихід з неї. У березні 1978 провів демон­страцію протесту перед будівлею ЦК КПУ в Києві (затриманий мі­­ліцією, але незабаром звільнений), в грудні 1980 — перед Спась­­кою вежею Кремля в Москві. 17 грудня 1980 заарешт., 6 квітня 1981 за звинуваченням у розпов­сюдженні наклепниц. вигадок, що паплюжать рад. держ. і сусп. лад, засудж. до 4-х р. позбавлення волі. Покарання відбував у таборах у Ворошиловгр. (нині Луган.) й Чернів. обл. 1984 звіль­нений, 1988 реабілітований. Брав участь у створенні НРУ та Демо­крат. партії України (від 1996 очо­лював її Київ. обл. організацію). 2002 створив громад. комітет, який до­­помагає колиш. політв’язням до­могтися реабілітації. Автор кн. «Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 р.» (2006), «До­­рога в диссиденты» (2008; обидві — Київ).

Завантажити статтю