Кравченко Василь Григорович

КРА́ВЧЕНКО Василь Григорович (псевд.: В. Тавричанин, Корсак-Могила; 25. 04(07. 05). 1862, м. Беpдянськ, нині Запоріз. обл. — 20. 03. 1945, м. Pостов-нa-Дону, РФ) — етнограф, фольклорист, музеєзнавець, письменник, громадський діяч. Член Наук.-філол. гуртка в Одесі (1880), НТШ (1887), Етногр. комісії та Комісії по виучуванню звичаєвого права ВУАН. Срібна медаль Рос. геогр. товариства (1929). Закін. Феодосій. учител. інститут (нині АР Крим, 1880). Зa рев. діяльність позбавлений учител. прав, 1880 заарешт., відправлений рядовим до резерв. батальйону, згодом — в Одес. юнкер. школу, яку закін. через 2 р. Працював у Міністерстві фінансів, пом. окруж. акциз. наглядача на Волині (1898–1914). Співзасн. Товариства дослідників Волині (1900). Засн. (1913) і кер. (до 1931) етногр. відділу Волин. н.-д. музею в Житомирі. Висланий 1914–17 до м. Ковров (нині Владимир. обл., РФ). Фундатор і наук. секр. (1920–24) Волин. філії «Сільгоспнауккому». Організовував краєзн. гуртки на Волині. Прочитав 1920–27 понад 800 лекцій з етногр.-краєзн. те­матики. У Житомирі: 1921–24 — зав. б-ки Волин. ІНО; викл. пед. курсів; від 1924 — керівник бюро Комісії біогр. словника при ВУАН; від 1927 — керівник аспірантури секції етнографії при Волин. музеї. Розгорнув широку збирац. роботу, внaслідок якої укладено 5-й і 12-й томи «Трудов Общества исследователей Волыни», котрі у 1920-х рр. видано окремо. Перша кн. «Пісні, хрестини та весілля: Етнографічні матеріали» охоплює культові, календарні, родинно-побут., чумац., лірниц. та істор. пісні; містить та­кож опис хрестин і весіль, що відбувалися 1889–1904 на Волині, Київщині, Чернігівщині, По­діллі та Полтавщині.

У другій кн. «Народні оповідання й казки» (зaписи зібрані 1889–1910) вміщено оповідання про людей із чарівною силою, явища природи, скарби, знахарство, замо­вляння, перекази про місцевості, гpомaд. і родин. побут, вигад­ки, повір’я. Третя кн. — «Звичаї в селі Забрідді та по деяких інших недалеких від цього села місцевостях Житомирського по­віту на Волині» (Ж., 1920). Перша спроба колектив. н.-д. роботи — «Вивчення гончарного виробництва в м. Троянові на Житомирщині» (1924) — визнана кращою на Всеукр. з’їзді музей. працівників у Харкові (1925). Фундатор (1928) і голова Волин. наук. товариства краєзнавства та Куль­турно-істор. секції при ньому. 17 ве­ресня 1929 заарешт. у справі СВУ, 1930 звільн. Підготував «Мо­нографічне вивчення Марулевського Порцелянового заводу в роках 1929–31». Під його керівництвом музей досліджував культуру та по­бут нац. меншин України. Роз­ро­бив пpогpaму ви­вчення нац. мен­шин Волині — поляків і німців, зaпитальники «Тваринництво», «Ткацтво», «Ко­пання криниці», «Наймання па­стуха», «Рушник». Зі­браний матеріал із пром. виробництва становить наук. інте­рес; досліджено також скотарство, торфорозробки, рільництво, кооперацію, форми колектив. праці. Водночас 1931–33 — завідувач відділу Всеукр. істор.-археол. музею в Дні­пропетровську, де реконструював відділ «Соціяльний побут», розробив карту про нац. склад насел. Дніпроп. обл. до 1933. Звільн. «за участь в укр. нац. організації». 1934 виїхав до сина у Pо­стов-нa-Дону, де працював у крайрадпрофі, обкомі союзу ВШ. Автор новел із використанням етнопсихол. портретів, надрук. у «ЛНВ», зокрема «Лєґальний до дна душі» (1899, кн. 2), «Божевіль­ний» (1902, кн. 2), «Рух» (1906, кн. 4); зб. «Буденне житє: Психольоґічні малюнки» (Л., 1902). Листувався з М. Грушевським, С. Єфремовим, Ф. Вовком, К. Сту­динським, М. Коцюбинським, В. Стефаником. Позбавлений пен­сії як «ворог народу», помер у бідності. Дослідж. К. зберігаються у Рукопис. фондах ІМФЕ НАНУ (Київ). За ред. Г. Скрипник видано «Зібрання творів. Етнографічна спадщина Василя Крав­ченка» (К., 2007, т. 1).

Рекомендована література

1. Скрипка В. Народознавчі праці Василя Кравченка // НТЕ. 1970. № 6;
   Google Scholar Internet
2. Дмитрук Н. 45 років етнографічної діяль­ності В. Г. Кравченка // Там само. 1990. № 3;
   Google Scholar Internet
3. Малюк М. Василь Кравченко: Спроба життєпису // Україна. Наука і культура. К., 1991. Вип. 25;
   Google Scholar Internet
4. Бори­сен­ко В. Видатний етнолог Василь Крав­ченко // Борисенко В. Нариси з історії укр. етнології 1920–1930-х років. К., 2002;
   Google Scholar Internet
5. Лобода Т. Василь Кравченко. Гро­мадська, наукова та просвітницька діяль­ність. К., 2008.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю