Кравченко Євгенія Іванівна

КРА́ВЧЕНКО Євгенія Іванівна (11. 05. 1937, с. Лозуватка Шполян. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1980). Закін. Кишинів. художнє училище (1960; викл. І. Єршов). Відтоді — викладач Ізмаїл. пед. інституту (Одес. обл.); 1963–95 — у Київ. відділ. Худож. фонду України. Учасниця всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1968. Персон. — у Києві (2001). Авторка настін. розписів, мозаїк, гобеленів, керам. виробів, живопис. полотен. У творчості К. використовує традиц. укр. сим­­воліку. Деякі роботи зберігаються у Київ., Луган., Черніг., Сум. ХМ, Трипіл. краєзн. музеї (Київ. обл.).

Тв.: розписи — на козац. тематику (1966–68); присвяч. Т. Шевченку (1987–93), М. Бойчуку та його школі (1998); гобелени — «Весільний» (1974), «Україна» (1977), триптих «Юність» (1985); серія гобеленів «Музика» (1978–86); рельєфи — «Ой у полі криниченька», триптих «Їхав козак за Дунай» (обидва — 1970–74), на весіл.-обряд. тематику (1974–76); керам. композиції — «Сад» (1992), «Обереги» (1994); серія «Вічність» (1993–2003).

Г. Я. Скляренко

Основні твори

розписи — на козац. тематику (1966–68); присвяч. Т. Шевченку (1987–93), М. Бойчуку та його школі (1998); гобелени — «Весільний» (1974), «Україна» (1977), триптих «Юність» (1985); серія гобеленів «Музика» (1978–86); рельєфи — «Ой у полі криниченька», триптих «Їхав козак за Дунай» (обидва — 1970–74), на весіл.-обряд. тематику (1974–76); керам. композиції — «Сад» (1992), «Обереги» (1994); серія «Вічність» (1993–2003).

Фотоілюстрації

завантажити статтю