КРА́ВЧЕНКО Єфрем Єфремович (20. 11. 1924, с. Дмитрушки, нині Уманського ра­йону Черкаської обл. — 09. 07. 1997, Львів) — бібліо­граф, бібліотеко­­знавець. Закінчив Львівський університет (1954). Від 1951 працював у ЛНБ: учений секретар (1971–74), завідувач редакційно-видавничого (1975–79) та рукописного (1979–86) від­ділів. Автор бібліо­графічних покажчиків «Панас Мирний» (1964), «Володимир Зенонович Гжицький» (1965), «Павло Григорович Тичина», «Лесь Мартович» (оби­два — 1966); спів­автор — «Оль­га Кобилянська» (1953), «Марко Че­­ремшина» (1955; 1962), «Іван Фран­ко» (1956), «М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький» (1962; усі — Львів), «Тимофій Бор­дуляк», «Т. Шевченко: Бібліогра­фія літератури про життя і твор­чість. 1839–1959. Т. 2» (обидва — Київ, 1963), «Вільям Шек­спір» (1964), «Олесь Гончар» (1968; оби­­два — Львів). Досліджував також життя і творчість О. Маковея, В. Гнатюка та інших українських пись­мен­ників.