Кравченко Микола Антонович
КРА́ВЧЕНКО Микола Антонович (30. 06. 1953, с. Петрівка Перша Брат. р-ну Микол. обл. – 26. 01. 2019, Миколаїв) – актор, режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2002), РФ (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2012). Обл. премія ім. М. Аркаса (2009). Держ. нагорода РФ (2004). Закін. Дніпроп. театр. училище (1971; викл. Ю. Костюк), Микол. пед. інститут (1997), Київ. університет культури і мистецтв (2010). Грав від 1973 у театрах РФ. 1979–84 – актор Микол. укр. театру драми та муз. комедії; 1985–89 – актор, 1989–94, 1996–2007 – директор, 2007–2017 – худож. кер. Микол. рос. драм. театру; водночас від 2010 – доцент кафедри муз. мистецтва Інституту пед. освіти Микол. університету. К. – актор широкого твор. діапазону, із яскраво вираженою твор. індивідуальністю, має гарні муз. і пластичні дані. Реж. робота характеризується яскравою театральністю, ліризмом, тонким гумором і глибокою філософією.
Ролі: Олексій («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Нестеренко («Чекісти в Парижі» за романом «Поклади золота» В. Винниченка), Рудний («Банка згущеного молока» Я. Верещака), Михайло Зиков («Зикови» М. Горького), Муарон («Кабала святенників» М. Булгакова), Менахем-Мендл («Поминальна молитва» Г. Горіна), Афганець («Звалище» О. Дударева), Авгій («Геркулес та Авгієві стайні» Ф. Дюрренматта).
Вистави: «Недосяжна» С. Моема (1999), «Конкурс» О. Галіна (2000), «Перлина чорна, перлина біла» Н. Птушкіної (2001), «Дорога Памела» Дж. Патріка (2005), «Поради для тих, хто бажає одружитися» за А. Чеховим, «Лісова пісня» Лесі Українки (обидві – 2007), «Смішні гроші» Р. Куні (2010), «Шість страв з однієї курки» Г. Слуцьки (2011), «Це була не п’ята, а дев’ята…(Любов до гробу)» А. Ніколаї (2012).
М. В. Васильєва
Основні ролі
Олексій («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Нестеренко («Чекісти в Парижі» за романом «Поклади золота» В. Винниченка), Рудний («Банка згущеного молока» Я. Верещака), Михайло Зиков («Зикови» М. Горького), Муарон («Кабала святенників» М. Булгакова), Менахем-Мендл («Поминальна молитва» Г. Горіна), Афганець («Звалище» О. Дударева), Авгій («Геркулес та Авгієві стайні» Ф. Дюрренматта).
Основні вистави
«Недосяжна» С. Моема (1999), «Конкурс» О. Галіна (2000), «Перлина чорна, перлина біла» Н. Птушкіної (2001), «Дорога Памела» Дж. Патріка (2005), «Поради для тих, хто бажає одружитися» за А. Чеховим, «Лісова пісня» Лесі Українки (обидві – 2007), «Смішні гроші» Р. Куні (2010), «Шість страв з однієї курки» Г. Слуцьки (2011), «Це була не п’ята, а дев’ята…(Любов до гробу)» А. Ніколаї (2012).