КРА́ВЧЕНКО Микола Микола­йович (30. 10. 1880, м. Могильов, нині Білорусь — 25. 01. 1955, Москва) — право­знавець. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1903), де був залишений для під­готовки до професорського зва­н­ня, а від 1907 працював приват-доцентом кафедри енциклопедії та філософії права. 1908–11 — у науковому від­ряджен­ні в Берліні, Базелі, Берні, Римі, Парижі. 1913 захистив магістерську дисертацію «Идея международно-правовой регламентации фабричного труда в ее историческом развитии до Берлинской конференции 1890 г.». Від­тоді — виконувач обов'язків ординарного професора кафедри між­народного права Томського, від 1917 — Казанського університетів; 1920–28 — професор Саратовського університету (усі — Росія); згодом викладав у Московському університеті. Досліджував про­блеми між­народного робітничого законодавства, кодифікації між­народного права, права війни.