Ґаберле Євстахій-Вацлав
ҐА́БЕРЛЕ Євстахій-Вацлав (12. 06. 1891, Львів — 09. 03. 1947, Краків) — мистецтвознавець, педагог, бібліотекар. Доктор філософії (1917). Навч. у Львів., Віден., Мюнхен. університетах. 1911–18 працював у ж. «Bosnische Post», «Sarajevoer Tagblatt». 1919–22 — в. о. кер. відділу преси Люблін. воєвод. упр. Працював у виданнях «Głos Lubelski», «Życie teatralne» (до 1924). У б-ці Львів. університету (1919–45): 1939 — директор; 1938–39 — викладач бібліотекознавства у Львів. університеті. Після 2-ї світової війни висланий на Донбас. 1946 повернувся до Кракова, де працював заст. дир. Яґеллон. б-ки. Автор дослідж. з історії віден. Бурґтеатру, з мистецтвознавства та бібліотекознавства, зокрема наук. організації підруч. фондів, значення б-к.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Egzemplarz obowiązkowy na ziemiach polskich dawniej i dziś. 1928; Les bibliothèques de Lwów. 1929 (співавтор); Katalog biblioteki podręcznej Czytelni Ogólnej Biblioteki Uniwersytetskiej we Lwowie. Językoznawstwo: W 3 cz. 1936–39 (усі — Львів).
Рекомендована література
- K. Badecki. Eustachy Wacław Gaberle, bibliotekarz lwowski: Teoretyk–organizator–pedagog. Kraków, 1947.
Завантажити статтю
Людина 
