Ґабрусевич Іван Северинович

ҐАБРУСЕ́ВИЧ Іван Северинович (псевд.: Джон, Іртен, Пуньо, Н. Сам, Северко; 1902, с. Вільховець, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. — 16. 05. 1944, концтабір Заксенгаузен, побл. Берліна) — діяч ОУН, публіцист. Закін. Львівський університет (1932). Спів­засн. і актив. діяч націоналіст. руху на Зх. Україні. Належав до радикал. крила УВО–ОУН, кра­йовий провід­ник ОУН 1930. Брав участь у діяльності Союзу укр. націоналіст. молоді, публікував стат­ті у його друк. органі «Смолоскипи», під­піл. ж. «Юнак» і «Юнацтво» (1929). У тижневику «Укр. голос» 1931 на­друкував ст. «На засадничі теми», порушивши важл. про­блеми укр. націоналізму. Польс. влада неодноразово увʼязнювала його. 1932 емігрував до Німеч­чини. Від 1934 — референт ідеол. ви­школу ОУН, відп. ред. ж. «Роз­будова нації», спів­роб. місячника «Самост. думка». Спів­працював в Укр. прес-службі у Берліні, Відні. У конфлікті, який почався в ОУН на­прикінці 30-х рр., Ґ. під­тримав С. Бандеру. Написав публіцист. дослідж. «Місце України в світі». Після проголоше­н­ня 30 червня 1941 від­новле­н­ня Української Держави працював для Укр. держ. правлі­н­ня. Заарешт. ґестапо 15 вересня 1941.

Завантажити статтю