Ґабрусевич Іван Северинович
ҐАБРУСЕ́ВИЧ Іван Северинович (псевд.: Джон, Іртен, Пуньо, Н. Сам, Северко; 1902, с. Вільховець, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. — 16. 05. 1944, концтабір Заксенгаузен, побл. Берліна) — діяч ОУН, публіцист. Закін. Львівський університет (1932). Співзасн. і актив. діяч націоналіст. руху на Зх. Україні. Належав до радикал. крила УВО–ОУН, крайовий провідник ОУН 1930. Брав участь у діяльності Союзу укр. націоналіст. молоді, публікував статті у його друк. органі «Смолоскипи», підпіл. ж. «Юнак» і «Юнацтво» (1929). У тижневику «Укр. голос» 1931 надрукував ст. «На засадничі теми», порушивши важл. проблеми укр. націоналізму. Польс. влада неодноразово ув’язнювала його. 1932 емігрував до Німеччини. Від 1934 — референт ідеол. вишколу ОУН, відп. ред. ж. «Розбудова нації», співроб. місячника «Самост. думка». Співпрацював в Укр. прес-службі у Берліні, Відні. У конфлікті, який почався в ОУН наприкінці 30-х рр., Ґ. підтримав С. Бандеру. Написав публіцист. дослідж. «Місце України в світі». Після проголошення 30 червня 1941 відновлення Української Держави працював для Укр. держ. правління. Заарешт. ґестапо 15 вересня 1941.
Рекомендована література
- Стахів В. Іван Габрусевич // Літопис укр. політв’язня. 1946. Ч. 1;
- В. П. С. Іван Габрусевич: В другу річницю смерті // Визв. політика. 1947. Ч. 4/5;
- Романюк М. Габрусевич Іван // Укр. журналістика в іменах. Л., 1995. Вип. 2.
Завантажити статтю
Людина 
