ҐА́ВА Михайло Васильович (29. 08. 1920, с. Кунисівці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 02. 03. 1997, Торонто) — культурно-громадський діяч і театро­знавець. Закін. учит. курси (1940). Учителював. Під час 2-ї світової війни заарешт., пере­бував у концтаборі Гедергайм. 1945–48 — культ.-осв. референт і викл. на курсах україно­знавства у таборі Кернберґ. Від 1949 — у Канаді. Закін. Нью-Йорк. заоч. пед. ін­ститут, школу бібліотекарства при Оттав. університеті (1967). Працював бібліотекарем, дир. укр. шкіл та курсів україно­знавства в Торонто. Секр. від­ділу КУК у м. Форт-Вільям, гол. управи Союзу українців — жертв рос.-комуніст. терору в Торонто. Худож. кер. і реж. молодіж. драм. ансамблю «Муза» (Торонто, 1980–90-і рр.), де по­ставив пʼєси «При­їзд матері» та «Одужа­н­ня» С. Гурко, «Мина Мазайло» М. Куліша. 1958–85 — секр. культур.-мист. товариства «Козуб». Спів­роб. ж. «Нові дні». Шевченків. медаль КУК.