Ґавулич Іван
ҐАВУ́ЛИЧ Іван (10. 03. 1940, с. Олька, округ Меджилаборці, нині Словаччина) — живописець. Закін. Вищу пед. школу (1960) та Університет ім. П. Шафарика (1967) у Пряшеві. Учителював; 1970–91 — в Університеті ім. П. Шафарика: завідувач кафедри (1986–89). Автор низки статей з питань образотвор. мистецтва. Створює переважно олій. живопис на сюжети рідного краю, ілюстрації. Учасник худож. виставок. Полотна зберігаються у Галереї ім. Д. Миллого у Свиднику, Земплин. музеї у Михалівцях, Краєзнав. музеї в Гуменному.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Край села», «Три берези» (обидва — 1977), «Рідний край П. Шафарика» (1978), «Дорога до Ольки» (1981), «Моє рідне село» (1989), «Молитва» (1991); іл. до кн.: «Карпатська замана» Ф. Лазорика (1971), «Нескорені» В. Зозуляка (1973, т. 3), «Українські народні казки» (1978), «Дзвони не втихають» (1981), «Шляхами віків» (1984), «Голос кичар» М. Гиряка (1986; усі — Пряшів).
Завантажити статтю
Людина 
